Мого сина забрали в армію, складати присягу він буде в Києві. Згадав, що у мене там живуть мої родичі. Ось я і вирішив, заодно навідатися до них та потрапити до сина на присягу.
Я накупив різноманітні солодощі, навіть взяв декілька своїх фірмових закруток з дому. Приблизно три роки не бачив родичів, хотів зробити їм приємний подарунок.
Постукав, двері мені відчинила моя тітка. Вона ще з порогу забрала у мене сумки та швидко побігла на кухню. Запросила мене випити чай. Звичайно, що після тривалої дроги я був голодний і був не проти чимось перекусити. Але на столі на кухні, на мене чекала несподіванка.Крім декількох кусочків батону та чаю, там більше нічого не було. Я здивувався, але намагався переконати себе, що тітка просто змучена після роботи і тому, нічого толком не встигла наготувати. Ліг я спати голодним, чекав ранку, щоб добре поснідати.
Я прокинувся, вмився, прийшов на кухню, а там той самий сюрприз. Знаєте, що у нас було на сніданок? Чай з хлібом! Цього разу я більше не міг стриматися і сказав:
– Давайте я щось приготую, якщо ви не хочете або спішите. До речі, я багато смачного привіз!
Але тітка тільки знизала плечима і відповіла:
– Не потрібно, ми так привикли завжди снідати. Ось такі у нас традиції: на сніданок виключно батон з чаєм.
“Гаразд, – подумав я про себе, – поїм я в місті тоді”.
Я одягнувся та поїхав одразу в місто до сина на складання присяги. Перед тим навіть встиг забігти в столичне кафе і смачно поїсти!
В місці я був весь день, тільки пізно ввечері добрався до своєї тітки додому. Цього разу мені просто вже нічого не пропонували на вечерю. Я не став псувати відносини зі своєю тіткою, просто зібрав всі свої речі і переїхав в готель.
Якби я знав, що буде ось таке ставлення до мене, то не поселявся б у родичів. Шкодую, що так багато грошей витратив на подарунки для них.
А що ви скажете на цю ситуацію? Чому тітка себе так поводила?
