Я дізнався про зраду дружини зовсім випадково.
Ми разом уже 6 років, виховуємо сина Остапчика. Йому 4 рочки виповнилось.
Ірину я кохаю усім серцем, та зраду пробачити не зміг.
В той день я себе зле почував, піднялась температура і вирішив піти додому раніше. На роботі з мене толк був не великий.
Я зайшов у квартиру і побачив там її..З тією горилою..На нашому ліжку. Тьху.. Досі противно згадувати.
Я прогнав і її його. Злість так і шукала виходу. Досі дивуюсь, як я не врізав тому мужику.
Ірина сина забрала з собою. Жити пішла до своєї мами. З Остапом бачити вона мені не забороняла, тому і я не наполягав, щоб він жив зі мною. Знаю, вона піде забирати його через суд. А суд то буде на боці матері. Завжди так..
Мої рідні не розуміють мене. Мовляв, чому розлучився? Посварив, поображався трішки, та й живіть собі далі. Навіщо сім’ю руйнувати?
А хіба я її зруйнував? Вона сама все знищила, привівши у наше ліжко іншого чоловіка. Після такого я їй не зможу довіряти.
Інші можуть так, а я ні.
Он мій двоюрідний брат. Дружину має пройдисвітку ще ту. Гуляє направо і наліво. Та її тато бізнес має і братові частину вділив. А без неї тесть пожене його в шию! Тому і терпить. Я б так не зумів!
З Іриною я спілкуюсь все більше. Розмови крутяться навколо сина, та це уже добре. Я аліменти усі вчасно виплачую, навіть додаткові кошти даю. Мені важливо знати, що син нічого не потребує. Іра влаштувалась на роботу. Працює. А Остап з бабцею сидить. Йому скоро до школи іти. Помалу збираємо його на навчання.
Нещодавно мама розповідала мені про двоюрідного брата.
– На тестя його – каже – установи якісь наїхали, грошей вимагають, а він немає. Наказав Сергію кредити на себе взяти. А тітка Олена переживає за сина, думає, потім їм ще доведеться той кредит виплачувати. Ще не доведи Господи, на вулиці залишаться. Бо кредит можуть дати лише під заставу квартири.
Ситуація складна. От тобі і маєш бізнес!
Сергій не послухав мами. Кредит все-таки взяв. Всі борги та штрафи тестеві перекрили. А тоді дружина вигнала його з дому. Залишився він ні з чим. Точніше з кредитом.
Ходив до тестя, просив, аби той давав йому гроші для виплат, адже він заради нього брав той кредити.
– То плата за всі роки, які ти у мене жив. Розбирайся тепер сам – відповів тесть на ці прохання.
От тепер Сергій ходить по родині, гроші просить. Добрався і до мене.
– Брате, прошу, допоможи мені! Продай свою квартиру, її вистачить, щоб повністю перекрити мій кредит. Мені непереливки буде, як не оплачу – заявляє Сергій.
– Ти з дуба впав? Чи з гірки спустився? Продавай свою квартиру дала, а моєї не чіпайся. Якусь суму тобі дам, яка у мене вільна, в запасі, але не більше!
Геть вже знахабнів. Думає, що може наробити справ, а потім інші будуть розгрібати їх. Ну це вже ні!
Після тієї розмови уся родина на мене образилась. Та мені байдуже. Думають, що я козел відпущення чи що?
О тобі маєш життя зі зрадливою жінкою! Краще це на кореню присікти!
А ви змогли терпіти зраду заради кращого життя?
