У житті часто буває так, що маленькі діти один наперед одного намагаються довести свою шалену любов до матері, але у зрілому віці вона разом зі своїми проблемами стає нікому непотрібною. Яскравим прикладом цього є ситуація в родині Світлани та Андрія. Сестра відмовилася дбати про свою маму, яка пережила інсульт. Вона сказала, що не може забрати до себе хвору жінку, адже у її квартирі замало місця.
Брат погодився дати мамі житло, але цього було мало, адже вона потребувала постійного догляду. Андрій запропонував Світлані найняти доглядальницю, а витрати розділити навпіл. Проте і тут сестра відмовилася допомагати, мовляв, у неї немає зайвих грошей, бо все йде на виплату іпотеки. На щастя, невістка взяла ці обов’язки на себе і виходила свекруху. Одужавши, матір попросила сина й надалі залишатися в нього, а він, порадившись з дружиною, погодився.
Зрештою жінка не заважала подружжю. Присутність бабусі була навіть плюсом, адже вона могла залишатися разом з дітьми, коли батьки на роботі. Мабуть, вони б довго жили у мирі та злагоді, якби не одна розмова. Андрій випадково почув, як його матір втішає Світлану й обіцяє їй продати власну квартиру, аби виплатити іпотеку доньки. На додаток, жінка планувала придбати нерухомість для своєї онуки.
Андрія таке ставлення матері обурило. Він вирішив, що це несправедливо стосовно нього. Адже сестра відмовилася допомагати хворій жінці, а тепер отримує і стару квартиру мами, і нову для доньки. Хіба він і його дитина не заслуговують цього? Можна було б принаймні навпіл поділити усе майно. Про свої роздуми син розповів матері.
І взагалі, чому він все життя всього має добиватися сам? І в університет вступав сам, і роботу шукав сам, і весілля справив власним коштом. Натомість батьки завжди допомагали сестрі і навіть не хотіли позичити синові гроші на покупку авто, бо віддали усі заощадження на потреби Світлани.
Тепер після всього, що Андрій з дружиною зробили для матері, вона залишає їх без нічого. Де справедливість?
На емоціях чоловік зібрав мамині речі і перевіз їх до сестри. Нехай вона тепер дбає про літню жінку, якщо хоче отримати увесь її спадок. Можливо, його вчинок здається надто меркантильним, але як ще реагувати на цю ситуацію?
А як ви вважаєте, чи правильно розпорядилася матір своїм майном? Чи справедливим є її рішення? І чи мають дорослі діти обов’язки перед своїми батьками?
