Чи було у вас відчуття втоми та апатії? Вам не хотілося більше ні з ким спілкуватися, а нові знайомства викликали нервовий сміх. Бо вам вистачило. Вам вистачило підлих, самозакоханих, жорстоких та токсичних нарцисів, які займаються лише руйнацією вашого життя.
Скільки можна надіятися на чудо?
Можливо, прийшов час опустити руки і подивитися правді в очі: не всім судилося знайти своє справжнє кохання.
Якщо ви впізнали у цих словах себе і свої думки, тоді дочитайте до кінця. Адже дуже важливо не падати духом і продовжувати рухатися у потрібному напрямку.
Кожен складний період – це чергова перевірка на міцність. Бог випробовує вашу віру і силу. Ні, він не забув про вас і не покинув. Він спостерігає, куди ви звернете і якою дорогою підете.
Лише Богу відомо рівень вашої мужності та терпіння. Він хоче переконатися, чи вистачить вам цього, щоб попри всі труднощі не втратити надію.
Можливо, ці слова зараз вас ніяк не переконують. Адже ви так довго знаходитеся в пошуках, що більше не вірите у щасливий кінець. Вам постійно робили боляче і ще однієї зради ваше серце просто не витримає. Однак у Бога є свої плани на вашу долю.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Жодні події не випадкові. Усе взаємопов’язано і лише згодом ми бачимо ці зв’язки. Кожна подія має певні причини, які відомі лише Богові.
А шо нам робити? Повірити знову і наступити на ті ж граблі чи перестати довіряти?
Порада проста: довіртеся Богові. Він зробить так, що у вашому житті зявиться потрібна людина в потрібний час.
Це станеться не тоді, коли ви відчайдушно цього хотітимете, а тоді, коли найменше чекатимете взаємної любові.
Чому так? Бог знає, який час для вас – найкращий. Можливо, зараз ви цього не розумієте, але згодом все стане на свої місця.
Довіртеся Богові, адже він бажає вам тільки добра. Йому важливо, щоб ви раділи і посміхалися. І він зробить так, що на вашому шляху зустрінеться особисте щастя. Ваша друга половинка десь чекає на потрібний момент.
Одному Всевишньому відомо, коли ця зустріч має відбутися. Це станеться тоді, коли обоє партнерів будуть готові щиро покохати один одного. Бог завжди знає краще, коли для цього – дуже вдалий час, а коли – занадто рано або вже пізно. Не варто з цього приводу хвилюватися і опускати завчасно руки.
Вам залишається лише вірити. Бог не забув про вас. Він готує особливу зустріч, яка одного дня змінить усе ваше життя.
А ви згідні з цією думкою?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Ніжний і пишний кекс: З’їли все до останньої крихти
25 фотографій, які обдурять ваші очі
Застосування йоду при вирощуванні томатів, огірків, полуниці та інших культур на вашій грядці
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
Це не справжня любов, якщо це не важко
