Якщо вони не чіпають людей, а навіть, навпаки, завжди їм допомагають, це не означає, що дельфіни м’які нешкідливі істоти. Вони прекрасно вміють, і оборонятися і нападати.
Попри те, що акула є одним із найстрашніших хижаків, і у неї є свої страхи.
Дельфіни є їхніми затятими ворогами. Але чому акули їх бояться, якщо часто мають переваги в розмірах?
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Є версія, яка говорить про те, що хижаки, намагаючись вберегти своє життя, уникають зустрічей з дельфінами.
Люди не до кінця вивчили можливості мозкової діяльності дельфінів, але однозначно можна сказати, що це достатньо розумні створіння, які живуть зграями.
Вони можуть вдарити акулу своїм носом на великій швидкості. Їхня ціль – найбільш уразливі місця: черево або зябра. Такий удар може призвести до смерті акули. Дельфіни одразу атакують агресивного хижака. Єдине, щоб може зберегти акулі життя – втеча. Цю війну помітили досить давно. Зараз акули все рідше нападають на людей, якщо неподалік є дельфіни. Також є випадки, коли від носів цих тварин страждали й морські свині. Хоча дельфіни не є кровожерливими за своєю сутністю.
Варто сказати про їхнє ставлення до людей. Адже вони приходять на допомогу не лише тоді, коли поруч загрожують хижаки, але й тоді, коли людина тоне в морі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Випадок з реального життя: чотирьох плавців неподалік Нової Зеландії оточила група дельфінів, яка не випускала їх.
Та коли одному чоловікові все ж вдалося прорватися, то за периметром кола він побачив триметрову акулу. Дельфіни годину супроводжували плавців, поки ті не добралися до мілководдя.
Таких історій чимало. Дельфіни часто приходять на допомогу людям, які потрапили в біду, перебуваючи у водоймі.
А ви раніше знали про цей факт?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Ніжний і пишний кекс: З’їли все до останньої крихти
25 фотографій, які обдурять ваші очі
Застосування йоду при вирощуванні томатів, огірків, полуниці та інших культур на вашій грядці
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
Це не справжня любов, якщо це не важко
