У різних куточках світу є повно чудес, які дивують та зачаровують людство. Інколи просто не віриться, що це все справа рук природи. Одним з таких неймовірних явищ є висячі камені.
Золотий Камінь Будди в штаті Мон, М’янма
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Цей позолочений камінь знаходиться на горі Чайттійо. До нього приходять багато паломників-буддистів. Вони вірять, що валун тримається на цьому місці завдяки волосині Будди, яка міститься в скелі. Однак камінь не є непорушною брилою. Достатньо двох людей, щоб його розхитати.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Символ природного парку «Ергакі», Росія
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
У Росії це одна з найвідоміших брил, яка приваблює туристів з усього світу. Її вага понад 600 тонн і вона тримається завдяки невідомим силам. Адже площа стику із землею дуже мала, проте навіть землетрусам не вдалося зрушити камінь з місця. Зараз він є символом та візитною карточкою парку “Ергакі”.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Скала на кручі в графстві Дігбі, Канада
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Цей камінь має близько 9 метрів у висоту і 2 метри в ширину. Він став окрасою півострова Нова Шотландія, що знаходиться в Канаді і омивається водами Атлантичного океану. Шматок скелі непорушно височіє десятки років і не боїться шторму чи хвиль.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Масляна куля Крішни в Махабаліпураме, Індія
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
За легендою цей камінь створив бог Крішна, який спочатку слугував для нього шматком вершкового масла. Зараз він абсолютно непорушний, незважаючи на малу площу стику із землею. Навіть 9 слонів не змогли зрушити його з місця. Саме через це місцеві жителі не сумніваються у його божественному походженні.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Скала-ідол в Брімхем Рокс, Англія
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Здається, що тонка ніжка от-от не витримає і цей камінь впаде. Однак він настільки міцно зафіксований, що не боїться жодних вітрів чи інших природніх негараздів. Більше того, валун утворився внаслідок води та вітру.
А ви б хотіли побачити це чудо природи на власні очі?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Ніжний і пишний кекс: З’їли все до останньої крихти
25 фотографій, які обдурять ваші очі
Застосування йоду при вирощуванні томатів, огірків, полуниці та інших культур на вашій грядці
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
Це не справжня любов, якщо це не важко
