Я жила у великій щасливій сім’ї. Мої батьки – чудові люди, які давали мені все необхідне, попри те, що мали забезпечувати не лише мене, але й двох моїх молодших братиків.
Фінансові труднощі у нас майже ніколи не виникали. Мама й тато працювали на заводі, тому приносили додому непогані гроші. Нам навіть вдалося кілька років тому переїхати у велику чотирикімнатну квартиру.
Місця вистачало усім, навіть бабуся до нас переїхала. Смерть чоловіка погано вплинула на її здоров’я, тож ми вирішили забрати її до себе. Вона продала свою однокімнатну квартиру і почала жити з нами.
Не знали ми горя, аж поки у батьків не почалися серйозні проблеми на роботі. На заводі тривала атестація, тож керівництво вже кілька місяців поспіль затримувало працівникам виплату зарплати. Нам довелося перебиватися з копійки на копійку, щоб мати змогу утримувати таку велику квартиру.
Батьки були дуже стурбовані ситуацією, що склалася. Мама розривалася між роботою, братами і свекрухою, яка потребувала постійного догляду. Я розуміла, що їй, як і батькові, зараз зовсім не до моїх проблем.
Справа в тому, що рік тому я зустріла кохання всього свого життя – Дмитра. Я й подумати не могла, що дев’ятнадцятирічний хлопець вкраде моє серце раз і назавжди.
Коли мене щоранку почало нудити і сталися збої у моєму циклі, я зрозуміла, що вагітна. Купила тест, який підтвердив мої підозри. Новина мене так налякала, що я вирішила – буду приховувати від всіх свою вагітність якомога довше.
Спершу мені це вдавалося, але першим зауважив зміни у моїй поведінці Дмитро:
– Кохана, ти впевнена, що з тобою все гаразд. Ти постійно бліда, погано себе почуваєш. Нічого не хочеш мені розповісти?
Я боялася, що Дмитро буде сердитися на мене за те, що сталося, але він мав дізнатися правду:
– Я вагітна, – тихо сказала я і розплакалася.
Хлопець усміхнувся, лагідно мене обійняв і сказав:
– Чого ж ти плачеш? Не хвилюйся, все буде гаразд. Ми щось вигадаємо.
Я розуміла, що живіт росте не по днях, а по хвилинах, тож скоро моя таємниця розкриється і для моїх батьків.
Повернулася додому пізно. Мене біля порога зустріла розлючена мама:
– Де ж ти вештаєшся о такій годині? Пари давно вже закінчилися. Не думала, що матері допомога твоя потрібна. Я ж розриваюся тут сама.
– Вибач, мамо, я затрималася трохи з подругами.
Під тиском мами я зовсім забула про свій круглий животик і зняла при ній своє об’ємне пальто та светр. Вузька майка облягла все те, що я так старанно намагалася приховувати останні 2 місяці.
– Що?! Ти вагітна? Подивися у мені у вічі, Оксано, – сказала мати.
– Пробач, я не хотіла, – майже пошепки відповіла я.
– Як же ти могла? Що ж тепер буде? У нас грошей на своїх дітей бракує, що ж ми твоєму малюку дати зможемо? – з розпачу кричала мати.
Батько почув нашу розмову і вийшов з кімнати подивитися, що взагалі відбувається.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Мій хлопець щось вигадає. Він гроші знайде, не бійся. Його батько дуже заможна людина.
Мама тільки розсміялася з того:
– Та він тебе покине одразу після того, як батько йому звелить це зробити. Хто ж чужу дитину забезпечувати захоче?
– Яку дитину? – втрутився батько.
– Вітаю тебе, Андрію. Твоя улюблена донечка вагітна.
Тато був шокований, не міг вичавити із себе ані слова. Тоді мама рішуче заявила:
– Ламати собі життя я тобі не дам. Завтра ж запишу тебе на операцію.
– Я не хочу! Я не піду! – кричала я.
– Пропонуєш якийсь інший вихід із ситуації? То я тебе слухаю, – справедливо зазначила мама.
Я мовчала. Сказати мені було нічого. Тато обійняв мене і запевнив, що за місяць я забуду про все це, як про страшний сон.
Як можна забути про вбивство власної дитини?! Як я дивитимусь в очі Дмитру?
Підводити батьків я теж не могла, тому погодилася йти в клініку. Перед тим вирішила зустрітися з коханим.
– Це неправильно, Оксанко. Це ж наша дитина. Я все виправлю, якщо ти цього захочеш, – казав мені Дмитро.
– Як ми впораємося? У тебе навіть стипендії немає. Ні, мама права. У нас із тобою ще будуть діти. Правда ж?
– Звісно, звісно, що будуть.
З під’їзду вийшла мама, і ми вирушили в клініку. Коли я зайшла в процедурну, то тремтіла від страху. Тоді я ще не знала, що мій Дмитро мене врятує за кілька хвилин.
З’ясувалося, що батько юнака про все довідався. Він був суворим, але дуже мудрим чоловіком, тому поставив Дмитра перед вибором: або він їде на військову службу в інше місто, або бере на себе відповідальність за власні рішення, а не втікає від проблем.
Звісно, тато і дядько переконувати хлопця обрати перший варіант, який міг врятувати сина від вантажу відповідальності і від поганої репутації, яка переслідуватиме усю його сім’ю після того, як я зроблю аборт. Але Дмитро вибрав мене і нашу дитину.
– Тату, я тебе вітаю! Ти скоро станеш дідусем, – заявив коханий.
Чоловік усміхнувся і наказав водієві відвезти сина туди, куди він скаже.
За кілька хвилин до того, як мене мали везти в операційну, Дмитро увірвався в палату, наказав мені одягатися і забрав мене з того жахливого місця.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Мама й слова не встигла сказати, коли побачила, що ми біжимо коридором до виходу. Та коханий різко зупинився, розвернувся і підійшов до своєї майбутньої тещі:
– Галино Іванівно, я кохаю вашу доньку. Не хвилюйтеся, наша дитина в надійних руках. Я зроблю все, щоб дати малюку усе найнеобхідніше.
Відповіді чекати не довелося, бо ми вскочили в таксі і поїхали до батька Дмитра.
Микола Степанович довго розглядав мене і свого сина так, наче бачив вперше.
– Ну що, дітки. Оце ви заварили кашу. Сварити вас не буду, скажу лише одне: з цього моменту ваше безтурботне дитинство і юність завершені.
Ми зрозуміли, що тепер Дмитрові доведеться працювати в батьковій фірмі, а на мої плечі повністю ляжуть обов’язки по догляду за дитиною.
– Ось вам ключі від квартири. Будете давати собі раду самі. Картковий рахунок, сину, я вже відкрив. Але гроші з’являтимуться там лише за умови, якщо ти гарно працюватимеш на фірмі і вступиш на заочне до інституту. А ти, юна мамусю, навіть не думай часто звертатися по допомогу до своїх батьків. Сама про дитину будеш піклуватися.
Ми лише ствердно кивали головами, бо розуміли: заради того, аби зберегти нашого малюка, варто багато працювати.
– Повідом своїм батькам, що ми приїдемо знайомитися з ними. У неділю об 11 годині, – сказав Микола Степанович.
Після того я зрозуміла, що моє життя ніколи не буде колишнім. Тепер ніяка я не студентка-першокурсниця, я дбайлива мати і чудова дружина. Та мене це зовсім не засмучує, хіба щастя виглядає по-іншому?
Чи правильно вчинив Дмитро?
Чи засуджуєте ви матір Оксани за її рішення?
Свекруха вперше вирішила зробити подарунок своїй онучці на її 10-річчя. Вона поштою надіслала пакунок
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
“Ми повечеряємо, а ви у вітальні почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з внучкою
Подруга з Білорусії навчила готувати деруни по-новому. Можна з’їсти разом з ложкою, такі вони смачнезні!
Поставила нареченому окрошку з квашеною капустою і свининою, як у нас заведено. А він глянув у тарілку й пожартував так, що я відклала ложку
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Гороскоп особливостей характеру: до якого пороку схильний кожен Знак Зодіаку
Ой дівчатка, ну яка ж смакота: ліниві хачапурі на кефірі всього за 10 хвилин
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
За допомогою цього засобу, можна позбутися бур’янів та шкідників на городі
Що смачного приготувати з курячого філе?
Забутий рецепт чудодійного засобу від варикозного розширення судин
Ми з чоловіком живемо в орендованій квартирі, а свекруха живе зі своїм цивільним чоловіком у домі, який належить її синові
Ситуація, що трапилася зі мною рано вранці восьмого березня цілком змінила моє життя
Рік молодята прожили добре. Син телефонував щодня й заходив в гості щотижня. Насторожувало Богдану тільки те, що син приходив сам
Я була на заробітках у Німеччині 12 років, а коли повернулась додому, донька припинила вважати мене матір’ю
Мисливцю на слонів та левів все повернулося бумерангом – його з’їли крокодили
Успішна кар’єра, красуня-дружина, брат і сестра Дмитра Комарова – автора передачі «Світ навиворіт»
У важкі часи треба добре виглядати – з усіх сил (обшарпанцям не дають гроші)
