– Моя свекруха зовсім втратила здоровий глузд! На вихідних вона святкує свій ювілей. Запросила нас в гості, але сказала, щоб Дмитра ми з собою не приводили, мовляв, від нього багато шуму. І з ким нам дитину залишити? – обурюється Оксана.
У Анастасії Михайлівни троє дорослих дітей, але поки що лише один онук. Її старший син розлучився з дружиною, а молодша дочка вважає, що на першому місці має бути кар’єра.
– Каже, що сама всього досягне і чоловік їй не потрібен! Про дітей також не думає, бо їй вистачає вдома кота. А я зовсім не розумію цієї позиції, адже діти – це найбільше щастя! – далі розповідає Оксана. – У свекрухи зараз лише один Дмитро і невідомо, чи будуть ще онуки. А вона замість того, щоб подякувати Сергієві за можливість стати бабусею, каже, щоб ми не приходили в гості з дитиною.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Сама ж Оксана більше не планує народжувати, адже їй вистачило клопотів з одним сином. Виходить, що в Анастасії Михайлівни справді може більше не бути онуків, хоча її це не дуже турбує.
– Не розумію, чому у неї відсутні ніжні та ласкаві почуття до дітей? Вона ж також матір, – дивується Оксана.
Жінка приділяє увесь свій вільний час Дмитрові. Вона не поспішає виходити на роботу і не хоче віддавати сина в дитячий садочок. Вона виховує його так, як вважає за потрібне. Дмитрика балують, але не дозволяють переходити розумні межі. Матір намагається не кричати на сина і пояснювати все спокійним тоном.
Хоча інколи з ним справді важко впоратися, адже хлопчик гіперактивний. Він вимагає постійної уваги і любить побешкетувати. Оксана вважає, що це цілком нормальна поведінка для дитини в його віці, але її свекруха з цим не згідна.
– От мої діти поводилися по-іншому. Вони не заважали дорослим і розуміли межі дозволеного. Їх можна було залишити самими і зайнятися власними справами. А Дмитро? Хіба це нормально приїхати до чужих людей в гості і змушувати батька повернутися додому по машинку? – дорікала Анастасія Михайлівна.
Бабуся не приховувала своєї байдужості до онука. Вона навіть відмовлялася посидіти з дитиною, коли молодим батькам потрібно було кудись відлучитися.
– Мені важко з ним знаходитися в одному приміщенні. Він неслухняний і непосидючий. Якщо немає з ким дитину залишити, то найміть няньку, – каже Анастасія Михайлівна.
Чи підтримуєте ви таку позицію жінки?
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Минуло вже 12 років відтоді, як не стало Юлі. А я все одно не міг відпустити той день. Мені вже тридцять, я живу в місті, працюю, а всередині все стоїть на місці.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
