Коли я вийшла за Віктора заміж, то була вже старою дівкою, як то кажуть. На той момент мені виповнилося 36 років. Я вже й не мріяла про власну сім’ю, поки не зустріла свого майбутнього чоловіка.
Віктор спершу не хотів одружуватися, бо вже мав негативний досвід сімейного життя, але я наполягла, бо ніколи не була заміжньою, тож мені так хотілося відчути, як це – бути комусь дружиною.
Одразу після того, як ми розписалися, виникли суперечки, які стосувалися питання нашого спільного проживання. До нашої зустрічі я жила на орендованій квартирі, як і Вітя, але витрачати купу грошей на оренду більшого помешкання ми не збиралися.
Мої батьки удвох жили в однокімнатній квартирі, тож цей варіант нам навіть не довелося розглядати. Залишався лише один вихід – жити разом зі свекрухою. Молодша сестра мого чоловіка нещодавно вийшла заміж і переїхала від мами, тож тепер жінка проживає сама у двокімнатній квартирі.
– Це ж чудовий варіант, – радісно вигукнула я, – ми можемо жити разом із твоєю матір’ю.
Але невдоволений вираз обличчя мого чоловіка дав мені чітко зрозуміти, що ділити житлову площу з його мамою мені буде несолодко:
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Іванко, я тебе люблю, тож одразу попереджаю, що тобі буде складно знайти з нею спільну мову. Але якщо ти проти орендованого помешкання – то я не можу нічого іншого тобі запропонувати .
Ми почали жити у свекрухи. Все йшло чудово. Ми заявили, що самі сплачуватимемо рахунки за комунальні послуги, і харчуватимемося теж окремо. Валентина Семенівна була в захваті від такої ідеї, адже їй тепер не доведеться витрачати більше частину своєї пенсії на утримання двокімнатного житла, та й готувати на 3 людей – справа нелегка.
Мене тішило те, що свекруха погоджується на усі наші авантюри, не втручається в наше особисте життя.
Ми з Віктором вирішили трохи почекати з дітьми, пожити для себе і насолодитися вдосталь свободою. Але не так все сталося, як гадалося. Я завагітніла.
Спершу навіть хвилювалася, що чоловік негативно відреагує на цю новину, але Віктор дуже зрадів, що скоро стане батьком. Потім зізнався, що казав мені почекати з дітьми тільки тому, що хвилювався, що зачати дитину у пізньому віці нам просто не вдасться.
Після новини про мою вагітність Валентина Семенівна наче сказилася. Почала втручатися в наше життя, диктувати мені, як жити, як готувати, як прибирати. Це було нестерпно. За декілька місяців спільного проживання зі свекрухою я нарешті зрозуміла, про що казав мій чоловік, коли ми тільки збиралися сюди переїжджати.
Скоро я піду у декретну відпустку, і мені доведеться увесь час проводити під одним дахом з матір’ю чоловіка. Я не впевнена, що моя нервова система здатна на такий подвиг.
Я вирішила поскаржитися на свекруху чоловікові, але він тільки руками розводить:
– Я тебе попереджав. Що тепер вдієш? Як почнемо збирати гроші на свою квартиру, то наша дитина залишиться без всього необхідного. Про нас я взагалі мовчу – доведеться себе у всьому обділяти. Та й, гріхом казати, але мати моя вже жінка старша, скоро їй здоров’я почне бракувати на ті сварки і скандали. Потерпи трішки.
Тепер от не знаю, що робити: терпіти свекруху в надії на те, що нам дістанеться її двокімнатна квартира, чи втікати від неї світ за очі на скромне, але власне житло?
Що порадите Іванці?
Спосіб, який допоможе розваритися гороху за 10 хвилин без попереднього замочування
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
Мамин рецепт: вчора ввечері зробила маску, сьогодні виглядаю блискуче! Вистачило 2 інгредієнтів для щастя …
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
Встигни на піку цвітіння: заповни літрову банку рослинною олією і фіолетовими квітами
Бабуся навчила мене робити садових лебедів. Ви ніколи не вгадаєте, з чого!
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
Ось так дбають про життя мешканців закордоном! Добірка з 16 фото, на яких зображені креативні, а головне – дієві ідеї для комфорту в місті
Спасибі за те, що виховали для мене такого чудового чоловіка
Сучасний манікюр для ідеального образу
Жінка усиновила двох дітей з різницею в рік, а виявилося, що вони рідні брат і сестра
«Незатишна ти собака, і шерсть від тебе і запах, – примовляла господиня. – Йшла би ти і не поверталася»
Танець тисячі рук
У мене пішло багато років і сил на те, щоб переписати жіночі ролі в сценарії мого роду. Ролі дівчаток-селянок, у яких був такий собі старт
7 подарунків, які хоче ваш чоловік, але ніколи про це не скаже
Не зможу я без вас, – сказала вона. Не вийде у мене. Куди ж я вас – ви мої рідні коти
Сусід Іван Іванович називав їх «дівчатками». «Дівчаткам» було добре за сімдесят, вони жили в сусідніх під’їздах і дружили – не так давно, але міцно
Тремтячи всім тілом, з закривавленим хутром на холці і правих передніх лапках, які він підтискав, кошеня намагалося нявкати, але звук був більше схожий на хрипкий голос застудженої дитини
