Стосунки з Сергієм тривали понад чотири роки. У нас все було спокійно і стабільно. Попри те, що яскраві почуття і пристрасть трохи вщухли, не можу сказати що нам було погано разом.
Не так давно Сергій зробив пропозицію, і ми почали планувати весілля. Майбутній чоловік складав списки гостей, і я зрозуміла, що він не планує кликати на свято моїх близьких подруг. Я дуже сильно засмутилася з цього приводу.
Зрозуміло, я не змовчала, і в будинку вибухнув справжній скандал. Мені давно було відомо про те, що Сергій на дух не переносить моїх подруг, але це ж наше спільне свято! На мої обурення коханий відповів, що краще запросити колишніх однокурсниць, мовляв, подивитися, як вони будуть заздрити. Я поступилася в цьому питанні, тим більше, що самі дівчата поставилися до ситуації з розумінням.
Але я все одно дуже сильно рознервувалася, і, щоб заспокоїться, зібралася на посиденьки до дівчат. Нам всім вже за 25, тому ні про які клуби мова не йшла. Ми зібралися вдома у Люби, випили на чотирьох пляшку червоного вина, подивилися фільм, обговорили останні придбання, проблеми на роботі і всіх хлопців.
У мене хороші подруги, ми спілкуємося ще з перших курсів інституту, а дружба з Марією почалася ще в школі. Ми часто обмінювалися одягом, косметикою, підтримували один одного в складних ситуаціях.
Коли зайшла мова про мої стосунки з Сергієм, я повідомила, що планується весілля. По обличчях дівчат було видно, що вони не задоволені. Але лізти в мої відносини вони не стали. Вони теж не були в захваті від мого вибору.
– Сергій хоч буде кликати нас на весілля, чи досі ображається на наші підколи?
Я уникнула відповіді, сказавши, що ми ще нічого не планували. Але по обличчях подруг було видно, що вони не дуже раді цій події.
– Аліна, ну, скажи, навіщо тобі цей придурок? Що тебе тримає поруч з ним? Хіба ти не розумієш, що ви живете разом тільки за звичкою? Що ти маєш від цих відносин? Ти ж молода і красива жінка. Маєш хорошу посаду і відмінно заробляєш. Навіщо ти тримаєшся за цього Сергія? Ну так, ваші стосунки тривають вже чотири роки. Але хіба це привід пов’язувати своє життя з таким придурком?
Після цих слів я почала розглядати ситуацію під іншим ракурсом.
Я і правда відчувала, що у нашої любові давно сіла батарейка. Але я не наважувалася щось міняти в цьому житті. Мені була потрібна порада з боку. Але я вирішила не рубати зопалу, і відверто поговорити з чоловіком. Може заради наших відносин він захоче змінитися?
Вдома мене чекав сюрприз у вигляді п’яного Сергія. Як тільки я увійшла у квартиру, він почав пред’являти претензії:
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Що, знову ці курки мене обговорювали? Як вони мене вже дістали! Це ж справжні повії, і ти з ними заодно! Чому це ти така розмальована? Що, знову по мужиках ходила?
І в цей момент він замахнувся, щоб мене вдарити! Я ледве встигла ухилитися, хоча, якби він був тверезий, навряд чи у мене це вийшло.
Я була шокована, що навіть сліз не було. Взяла з полиці валізу, і мовчки почала збирати свій одяг.
Сергій моментально протверезів.
– Аліна, що ти робиш? У нас скоро весілля! Ти не можеш зараз так просто піти! Якщо ти зараз мене кинеш, я що-небудь з собою зроблю!
– Це вже будуть не мої проблеми. Ти не маєш ніякого права вказувати, як мені жити! Ніхто не змушує тебе жити з моїми подругами разом, але поважати моїх близьких друзів ти зобов’язаний! І якщо ти вважаєш мене повією, і не довіряєш вже зараз, то будувати відносини або сім’ю не має сенсу.
Я викликала таксі і поїхала до Марії.
Вона зрозуміла, що у мене сталося щось серйозне. Мовчки посадила за стіл, поставила чайник і налила коньяку.
– Візьми, полегшає.
Через годину в квартирі з’явилася Люба, а потім і Світлана. Ми до самого світанку пили чай і складали плани. Вже до обіду я знайшла нову квартиру, а перстень повернула за допомогою кур’єрської служби.
Ось так закінчилися мої не надто вдалі відносини. Але зараз я ні про що не шкодую. Не бійтеся кардинально міняти своє життя і розривати відносини, якщо вони викликають дискомфорт.
Ви згодні з рішенням Аліни покинути такого чоловіка, як Сергій?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Ніжний і пишний кекс: З’їли все до останньої крихти
– Ти серйозно купив квиток на ті числа зі сну? – Купив. А що? – Нічого. Просто смішно, що ти називав мене дурепою за гороскопи. Максим поклав телефон на стіл і мовчки показав фото екрана.
– Це хто в тебе, Галино Іванівно, пакети тягає? Нова доглядальниця? – Це моя онука. – Онука? Та не сміши. Твого сина ти двадцять років людям “вигнала”. Тепер і онука знайшлася?
25 фотографій, які обдурять ваші очі
