Бабуся вирушила в аптеку за ліками, які їй повинні за законом видати безплатно. Та їх не було в наявності. Натомість можна було придбати медикаменти за гроші.
Старенька подумала і вирішила, що в такому разі їй не вистачить коштів на качку. А їй так хотілося приготувати цю птицю з яблуками, мандаринами та брусницею. Вона раніше коштувала цю страву у своєї подруги Петрівни і залишилася в захваті. Вона уявляла, як купує качку, суне в неї фрукти, добряче солить і запікає. Байдуже на гіпертонію, навіть якщо ця качка стане останньою їжею в її житті.
Бабуся не могла визначитися, тому вирішила довіритися долі. Вона витягла монетку, позначивши “орлом” качку, а “решкою” – ліки. Жінка вийшла на ганок, щоб зробити свій вибір, але раптом побачила там старого чоловіка, який плакав.
– І чого ти плачеш? – запитала вона. – Ліки не дали. Хіба велике діло?
– Без медикаментів я помру, бо у мене діабет, – засмутився він.
– Це станеться у будь-якому разі. Чи сьогодні, чи через тиждень, чи через кілька місяців.
Дід витер сльози і подивився зі злістю на стару жінку.
– От тільки не треба розпоряджатися моїм життям, – заявив він. – Якби не цукор, то я був би цілком здоровим.
– Якби, якби, – усміхнулася бабуся. – Краще порадь, де можна купити хорошу качку.
– Є у мене одна вдома. У спадок залишилася. Хочеш подарую…
– Та не така мені потрібна, а справжня качка.
– Нормальної ти зараз ніде не знайдеш, – засміявся старий.
Обурена стара розвернулася і пішла.
– Так, а навіщо тобі вона взагалі здалася? Це ж так дорого…
– І що? Живемо один раз.
Дід пішов слідом за бабусею і всю дорогу до зупинки був далеко у своїх роздумах. Раптом він сказав:
– Я вже знаю, де хороше м’ясо можна здобути.
– Де? – поцікавилася бабуся.
– У мене є рушниця, – натякнув старий.
– Справді? – здивувалася та.
– Так.
– І навіщо будо стільки часу мовчати? Я ж могла купити собі ліки.
– Ще ж не факт, що з цього щось путнє вийде. Я давно не стріляв.
– Я точно зможу влучити. Мені завжди це вдається, якщо потрібно, – відказала стара.
– Васильович, – нарешті вирішив познайомитися дід.
– Миколаївна, – потиснула руку старенька.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Як вони красиво летять, – задумався чоловік, дивлячись вгору.
У руках бабусі була рушниця. Вона направила її в небо і прицілилася.
– Зачекай хвильку. Лише поглянь, яка навколо гармонія…
Навколо була тиша. Пострілу так і не пролунало, а качки полетіли собі далі. Чоловік озирнувся. Позаду стояла бабуся, спершись на рушницю. Вона думала про щось.
– Що з тобою, Миколаївна? – розхвилювався старий.
– Ось як в житті буває: ти летиш у своїх справах, аж раптом – вистріл. І все тому, що хтось вирішив поїсти…
– Ану дай мені, – відказав старий. Він взяв зброю і прицілився. Старенька відвернулася, але пострілу так і не почула.
Бабуся побачила дідуся на землі. Він знову сидів і плакав.
– А тепер чого? – запитала вона, опустившись поруч.
– Сам не знаю…Летиш, думає, плануєш, а тут…
– Вистріл! І все тому, що хтось вирішив поїсти! – закінчила бабуся.
– Якби ж то! Це просто хтось вирішив продемонструвати свої здібності…
– Васильович, ти ж сам мене сюди запросив. Я збиралася іти в магазин.
Старенька підвелася і попрямувала вперед.
– Стривай, Миколаївна! Та болото попереду! – застеріг старий, але його вигуки залишилися непочутими.
Сталося те, про що й казав дід..
– От дурна стара! Зараз я тебе врятую, зачекай! – побіг він на допомогу.
Тим часом у голові жінки були думки про те, що це доволі дивні обставини для смерті: серед болота з незнайомим чоловіком.
– А як тебе взагалі звати? – наостанок поцікавилася стара.
– Не скажу, – ледве вимов дід.
– Ти хочеш потонути з незнайомкою?
– Я врятую тебе, – пообіцяв старий, рвучко смикнувши гілляку. Трясовина відпустила жінку.
– Чудово, ми встигаємо на автобус, – прошепотіла жінка.
Окрім них в автобусі більше нікого не було. Чоловікові раптом захотілося обійняти стару.
– Прийшов час нарешті познайомитися. Як тебе звати? – поцікавився дід.
– Не скажу. – почала фліртувати бабуся.
– А де ж ти дінешся? – усміхнувся старий.
Старенька сперлася йому на плече.
Вони приїхали на потрібну зупинку. Спочатку з автобуса вийшов чоловік. Він подав руку дамі.
– Куди ми далі? До тебе чи до мене? – прямо запитала бабуся.
– Так зразу? – засоромився старий.
– А чого чекати? Ми не молоді вже.
– Тоді давай спочатку в ресторан, а тоді до мене, – запропонував дід.
– Намагаєшся мене спокусити?
– А виходить? Замовимо зараз качку з яблуками.
– А гроші у тебе хоч є? – запитала бабуся.
– Є. Я встиг заощадити.
– Я теж пенсію на карті збираю, – усміхнулася стара. – Різне ж може статися.
– От і так вважаю.
– Але мені перед вечерею потрібно одяг змінити. Я постараюся швидко.
– Гаразд, я зачекаю.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Дідусь сів на лавку і дивився на небо. Потрібно було приймати ліки, бо цукор впав, а бабусі досі не було.
– І чому ж ми так і не познайомилися? – думав старий.
– У нього впав цукор! – раптом почув він крики Миколаївни, а після них сирену швидкої. – От і маєш качку з яблуками.
Наступного дня старенькі лежали разом в одній палаті.
– Що відбувається? – не одразу зрозумів дід.
– Хіба не ясно? У тебе діабетична кома, а в мене інсульт. А на двох у нас одна качка…
– Я ж казав, що саме таку нам і потрібно, – розсміявся дідусь.
– Пообіцяй, що ми більше не будемо економити після весілля.
– А ми зібралися одружитися?
– Звичайно! Священник вже знає.
– Тоді скажи як тебе звати? – поцікавився дід.
Жінка мовчала.
– Хіба так робиться? Шлюб брати хочеш, а сказати ім’я – ні, – обурився старий.
– Я вже забула. Інсульт всю пам’ять відбив.
– Ну й інтрига…
– Нічого, в паспорті подивимося. А тепер вийди, бо у мене з качкою справи є.
Дід ледве вийшов з палати, а в голові у нього була одна думка:
– От влип!
А які у вас думки стосовно цієї історії?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
