Я вийшла заміж за Артема 15 років тому. Знайомство з його мамою пройшло добре, однак ще тоді я добре зрозуміла, що стосунки у нас будуть напружені.
Жили ми дуже добре. Проте довгий час не могли завести дитину. Я лікувалась і дякувати Богу завагітніла. Тоді минав десятий рік спільного життя. Після сина на світ з’явилася наша донечка.
Чоловік тим часом налагодив свій бізнес, тож прибутки у нас були хороші. Я спокійно могла глядіти дітей у декретній відпустці. Та і більше нікому було допомогти.
Моя мама жила далеко. Приїздила вкрай рідко. А свекруха все ще не долюбляла мене, тож з дітьми сидіти не збиралась тільки через те, що це прояв допомоги мені.
Рита Дмитрівна постійно повторювала моєму чоловіку:
– Ти все ще не бачиш, що вона тобі не пара? – нервувала жінка.
– Я люблю її! – з холодним спокоєм відповідав Артем і розмова припинялась.
А одного для все змінилось. Я пам’ятаю той момент, як якийсь страшний сон. Субота. Я повернулась з дітьми з прогулянки. Чоловіка у квартирі не було, лиш впала в очі біла записка на столику:
“Пробач, але я більше не кохаю тебе. У мене є інша. А ти ще знайдеш своє щастя! Прощавай!”
Я так тоді розгубилась, подумала, що то злий жарт. Намагалась додзвонитись до Артема, але марно. Тоді набрала свекруху і почула у відповідь:
– А я знала, що він колись одумається! Ти сама у всьому винна! – кричала вона на мене.
А що я зробила не так? Мені не вкладалась в голові ця ситуація. Змиритися було дуже важко. Він же не залишив мені ні копієчки!
Минуло кілька днів. Я сподівалася, що Артем хоча б пояснить, чому так сталося. Але він просто зник з нашого життя. Та як прожити з двома дітьми без грошей? Влаштовуватись на роботу було нереально, дітей немає з ким залишити.
Тоді я почала думати, порівнювала варіанти. Пригадала, що у студентські роки підробляла собі написанням різних робіт: рефератів, курсових, дипломів. Знайшла кілька замовлень в інтернеті. Так ми протягнули більш як 7 місяців. За той час Артем навіть не поцікавився як його діти.
Минуло кілька років. Якось ввечері хтось подзвонив у двері. Я подумала, що то сусідка, адже ні на кого не чекала. Відчинила двері, а перед мною стояла Рита Дмитрівна вся в сльозах. Я запросила її всередину.
Виявилось, що та нова кохана Артема обвела і його і свекруху навколо пальця. Забрала всі гроші й претендує на їх житло. У неї якийсь серйозний адвокат, вона не покидає ту квартиру і своєю поведінкою і спілкуванням робіть перебування в ній якимось неможливим.
От і свекруха прибігла до мене. Проситься пожити у мене.
Чесно кажучи я була шокована. Одразу пригадалось як вона мене ображала, і як Артем безсовісно мене покинув з дітьми. Напевно їм це все повернулось! Та серце болить за свекруху, як-не-як жаль її.
Що б ви зробили на моєму місці?
Фото з відкритих джерел
