Біля магазину я побачила бабусю, яка сиділа і просила милостиню. Я ніколи не даю грошей таким людям, бо вважаю, що вони обдурюють і витрачають їх не з користю, а на алкоголь або наркотики.
Проте у цій бабці щось мене зачепило і я дала їй 100 гривень. У відповідь я почула щиру подяку. Я навіть подумала, що в минулому вона могла бути вчителем.
Коли я вийшла з магазину, побачила, що стара уже збирається кудись іти.
Мені стало цікаво і я попрямувала за нею. Тим паче вона йшла по тій же вулиці, що і потрібно було мені. В руках вона теж несла пакет – мабуть, щось собі купила.
Бабця зайшла у старий сарай. Небезпечно і туди заходити, але ж мені було цікаво. Я прочитала двері і жахнулась. Там стояв пошарпаний диван, на ньому валялось щось схоже на ковдру. Проте, думаю, вона мало що гріла. Заміст стола у бабці був перекривлений стільчик. Вона виклала на нього молоко, хліб та масло з пакета.
Бабця помітила мене і аж настрашилась. Вона не очікувала гостей. Та вона не прогнала мене, навпаки, запросила на обід.
Вона розповіла, що уже два місяці тут живе. Це її власність. Єдине, що у неї залишилось. Нещодавно помер її чоловік, а квартиру відібрали шахраї. Пенсія, яку вона отримує одразу іде на ліки, без яких бабця не виживе. Речей вона теж не мала – тільки те, в чому одягнена.
Мені стало шкода стареньку. Я вирішила їй допомогти. Поділилась цією історією у соцмережах. Волна знайшла відклик у серцях небайдужих людей.
Одна жінка дозволила бабусі жити у її заміському будинку. Там були усі комфортні умови. Жінка не хотіла бути там сама, тому була рада компанії. Тепер вони живуть там вдвох. Я часом навідуюсь до них. Привожу продукти, необхідні речі.
Бабцю не впізнати. Вона сяє від щастя. Вони порозумілись і навіть подружились із власницею будинку. Уже й придумали собі засадити город на весні. Робота кипить, життя заграло новими фарбами.
Я подумала, що у суспільстві так багато людей, які потребують нашої допомоги. До того ж допомога може бути взаємовигідна. Тому не будьте байдужими, приносьте цьому світу добро. Навіть найменший вклад може комусь дуже стати в пригоді. Для вас дрібничка – а для нужденного спасіння.
А ви часто допомагаєте людям, які цього потребують?
