Я доволі швидко вийшла заміж.
Батьки мого обранця не схвалювали наші стосунки. Ірина Сергіївна намагалася переконати сина, що він робить помилку. Адже сімейне життя не дозволить йому побудувати успішну кар’єру.
Я ж знала, в чому справжня причина її невдоволення. Свекрусі не подобалося те, що я родом з села. За її словами, я приїхала в місто, щоб вдало вийти заміж. Та мені було байдуже на її думку.
Мені хотілося вірити в те, що нам з Миколою вдасться разом подолати усі негаразди. Однак, я сильно помилялася.
Коли я дізналася, що у нас буде дитина, то невимовно зраділа. Чоловік також позитивну прийняв цю новину, але зовсім скоро його думка змінилася.
– Моя мама каже, що нам ще заскоро заводити дітей, – промовив Микола. – Спочатку варто навчання закінчити і міцно стати на ноги. Лише тоді про дітей можна думати…
– Ти хочеш, щоб я позбулася дитини? – здивувалася я.
Микола не відреагував на ці слова, а мовчки пішов з кімнати. Ми більше не підіймали цю тему, але та розмова змінила наше сталення один до одного. Свекруха тим часом ще більше почала докоряти, мовляв, я все ж добилася свого і домоглася того, щоб залишитися в їхньому домі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я до останнього сподівалася, що поява дитини зможе владнати ситуацію. Народжувала я сама. Ніхто не підтримував мене, окрім місцевої санітарки.
На світ з’явився не один син, а цілих двоє. Близнюки. Подвійне щастя.
Лише наступного дня до мене приїхав Микола зі свекрухою. Чоловік розгубився від такої новини, а Ірина Сергіївна ще більше розлютилася. Вона гримнула дверима і вийшла з палати.
– Мамі потрібно звикнути, – спробував заспокоїти Микола.
Коли прийшов час повертатися додому, я з нетерпінням чекала на свого чоловіка, який от-от мав з’явитися під стінами роддому.
Та час йшов, а нікого так і не було. Я телефонувала додому, але ніхто не підносив трубку.
Зрештою, о 5 годині вечора мені викликали таксі. На прощання медсестри побажали мені щастя і благополуччя.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я довго стукала у двері квартири, але ніхто мені не відкривав. Через деякий час вийшла зажурена сусідка і вручила мені лист від Миколи.
“Вибач, але я ще не готовий стати батьком. Зараз ми поїхали закордон до родичів, щоб обдумати все і оговтатися від останніх подій. Наш шлюб – це помилка, тому повертайся додому. Коля”.
Я майже втратила свідомість від прочитаного, але турботлива сусідка вчасно підхопила мене. Вона запропонувала мені переночувати в неї, а наступного дня я подалася назад в село.
Не знаю, чи впоралася я б з дітьми, якби не моя матір. Вона дуже допомогла мені, адже перші пів року були надзвичайно складними.
Приблизно через три роки об’явився Микола. Він виглядав стомленим та змарнілим. Одразу можна було здогадатися, що він полюбив випивати.
Я навіть не дала промовити йому слово, а одразу прогнала геть.
З того моменту пройшло ще два роки і я знову закохалася. Моїм обранцем став Михайло, який швидко знайшов спільну мову з дітьми і замінив їм батька. Згодом у нас зявилася ще одна крихітна дівчинка.
З власного досвіду хочу сказати, що не потрібно здаватися і впадати у відчай, якщо у вашому житті настала чорна смуга. Вона рано чи пізно закінчиться, тому боріться до останнього і не втрачайте надію.
А які у вас думки щодо цієї історії?
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
