Ми з Максом познайомилися в інституті. Він почав до мене залицятися, і через кілька місяців я закохалася в нього по вуха. Попри те, що мої подруги радили не спілкуватися з цим «звичайним мажором», я не слухала їх. Думала, заздрять моєму щастю. А я ж і справді була щаслива.
Ні, Макс не був схожий на синка багатих татусів. Але з усім тим у ньому були деякі дивні речі. Найважливіше з них те, що він був жахливо ревнивим чоловіком.
По кілька разів на день питав, чи люблю я його і наскільки сильні мої почуття до нього. Спочатку мені подобалася ця прихильність, але з часом такі нав’язливі питання почали дратувати.
Через деякий час до мене почав залицятися ще один хлопець. Його звали Сергій. Він відправляв мені квіти і відкрито говорив про те, що я йому подобаюся. Природно, я не відповіла його взаємністю. Любила Максима, хоч і наші відносини останнім часом були не дуже. Сергій неодноразово просив у мене дозвіл проводжати мене додому. Я відмовляла. Більше він нічого не просив.
Одного разу я вирішила з ним поговорити і пояснити ситуацію. Сказала, що у мене є хлопець, що йому не сподобається все це, якщо раптом дізнається. Здається, він зрозумів. Але попросив один єдиний раз провести мене до будинку.
Я подумала, що після цього він від мене відстане, і погодилася. Ми домовилися, що він забере мене після роботи. Коли я вийшла, він мене вже чекав. Сіла в машину, і ми вирушили додому. По дорозі трохи поспілкувалися.
Біля під’їзду я попрощалася з ним, але, мабуть, він поки не хотів прощатися. Піднявся разом зі мною.
– Ну, бувай, – сказала я ще раз.
І тут Сергій притиснув мене до стіни і хотів поцілувати. Я всіма силами намагалася від нього позбутися, але він виявився сильнішим за мене. Тоді я почала бити кулаком по наших дверях. Слава Богу, тато одразу відкрив двері. Сергій одразу ж втік по сходах. Думаю, тато все зрозумів, але нічого про це не сказав.
Через годину пролунав дзвінок у двері. Відкрила і побачила Максима з величезним букетом троянд.
– Тань, виходь за мене! – сказала він з посмішкою на обличчі.
– Що за несподівана пропозиція? Сталося щось? – запитала я.
– Так, сталося, – задоволено посміхаючись, відповів Максим. – Я вже точно знаю, що не помилився в тобі.
– Так? З чого раптом такі висновки?
– Гаразд, скажу. Сергій мій друг. Я його попросив поспілкуватися з тобою. Але ти витримала всі випробування, і тепер я готовий і хочу з тобою одружитися.
Я була шокована від цих слів. Раптом до Макса підійшов мій батько. Виявилося, він почув нашу розмову.
– У мене теж є перевірка, – сказав він і вдарив його по обличчю.
Макс впав, а квіти розсипалися по коридору.
– За що? – ледве запитав він.
– Хотів дізнатися, чи витримаєш ти всі випробування. Ні, не зміг! Доню, він не для тебе! – сказав батько і грюкнув дверима.
– Підемо, донечко, кави поп’ємо.
Після цього ми з Максом розлучилися. Ось так!
Як би ви відреагували на такі перевірки коханої людини?
