Я знаю, що у мого чоловіка Мирона нема батька, не стало через хворобу. Чоловік, здається, тоді тільки у перший клас пішов. Крім нього, у родині був ще молодший брат Богдан. Тому свекруха важко працювала, щоб забезпечити своїх діток всім необхідним. Бувало, що після роботи на заводі бігла прибирати підлогу у різних супермаркетах. Мирон бачив, як матері важко, тому вже в 12 років почав приносити додому перші гроші – допомагала сусідам поратися по господарстві, а ті платили йому 50 гривень або навіть 100.
Ось вже 5 років я живу зі свекрухою. Пані Марися дуже хороша жінка, прийняла мене, як рідну донечку. Спершу думали, що за рік встигнемо назбирати гроші на власну квартиру, однак я завагітніла. А тоді ще й на зло Мирона звільнили з роботи. На щастя, свекруха сказала, що у неї є певні заощадження я нам має вистачити на малюка. Я під час декретної відпустки почала вишивати картини. Так моє хобі переросло у заробіток. А Мирон довго перебирався тимчасовою роботою – охоронець на заводі, водій на маршруті та вантажник на вокзалі. Словом, він тяжко гарував.
А ось молодший брат Богдан жив безтурботно. Не можу сказати, що він хлопець дурний. Ось хитрий – це точно. Вдало маніпулював старенькою матір’ю, щоразу просив гроші на розваги. Університет він ледь закінчив та одного дня приїхав додому. Але не сам, а з якоюсь незнайомою кралею.
– Це моя дівчина Марина. Ми хочемо одружитися.
Я одразу зрозуміла, у чому справа – помітила у Маринки круглий животик. Чесно кажучи, вона мені одразу не сподобалася. А пані Марися тільки радісно сплеснула та пообіцяла зробити гарне святкування. Ми тоді по вуха залізли у борги, бо дівчина хотіла робити весілля у елітному ресторані за містом та шити сукню на замовлення.
Підслухала, як наречена тоді пліткувала з подругами:
– Я не хочу жити у тій квартирі зі старою свекрухою та іншими родичами. Краще нехай купує окрему квартиру, бо інакше напишу заяву на розлучення.
Чесно кажучи, така ідея мені дуже сподобалася. Адже я не могла і хвилини спокійно провести біля Марини. Вона нахабно себе поводила, дивилася на всіх зверхньо.
Після весілля Богдан порахував гроші від гостей. Сума не мала, але вистачало хіба на однокімнатну квартиру. Але і тут на допомогу прийшла пані Марися – вона взяла кредит в банку. Тому вже через декілька днів Богдан разом з Мироном купували всі необхідні матеріали для ремонту. І все мало б добре закінчитися нарешті. Але це були марні сподівання.
Ледь не щодня Бодя з жінкою приходили до нас вечеряти. Без попередження приїжджали у гості, сідали за стіл та чекали на їжу. Спершу я не була проти. Ще й пані Марися раділа та казала, що це нас така велика родина та всі зібралися у неї на вечерю. Але з часом такі “любі” родичі почали мені набридати.
Марина часто дозволяє собі покритикувати мої страви. То борщ не такий червоний, м’ясо сире та не солене, а хліб у мене черствий виходить. Сама ж ніколи навіть не пропонувала стіл засервірувати чи помити посуд. Але так зате їсть, що аж за вухами лящить. Богдан також любить попросити другу порцію та ще додому добавку попросити.
Я вирішила порахувати наші витрати на продукти. І просто очманіла – почали переплачувати втричі більше. А все через те, що приходить брат у гості з дружиною. Вони нам ніколи навіть грошей на продукти не давали. Знаєте, такі два голодні роти наш бюджет не витримає. У мене є дитина, треба купити їй новий одяг, солодощі, книжечки. А якщо у садку якесь свято – то вже треба готувати мінімум 2 тисячі гривень. Я вже сама не згадаю, коли собі востаннє нові чобітки купувала.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Також у нас є машина, старенька дев’ятка. Нещодавно чоловік поїхав та планове обстеження. Майстер сказав, що треба поміняти терміново деталі. Але вони дуже дорогі, майже 5 тисяч гривень коштують. Скоро почнеться зима, комунальні послуги виростуть у ціні. Я вирішила поговорити зі свекрухою:
– Я втомлена після роботи приходжу, часто нема сил щось готувати. Мені ж так важко. Ми з Мироном нещодавно на закупи їхали, купили продуктів майже на 3 тисячі гривень. А вже холодильник порожній. Ви ж навіть їм наш сир віддали та солодощі онука. Нехай краще дають хоча б 500 гривень на продукти.
– Поки я жива, то буду піклуватися про Богдана та Мирона. Я люблю їх однаково та не хочу комусь давати менше. Вони ж мої сини, я мати!
І так вже триває майже рік. Нещодавно зайшла до Марини на квартиру, віддати деякі речі. Побачила, що кухня у них така гарна, велика, простора.
– Ох, я б на такій кухні жити хотіла. А чому ви холодильник ще не купуєте?
– Не бачу потреби. Ми й так у вас вечеряємо щодня. На роботі я замовляю страви з доставки ресторанів.
Я не могла терпіти такого нахабства. Навіть не попрощалася, голосно грюкнула дверима та поїхала додому.
– Чому ми повинні їх годувати? Гроші на квартиру позичили, вечерю готуємо. Що це за несправедливість? Марина ще жодного разу мені не допомогла зі столу прибрати! А знаєте, чому вони холодильник не купують? Бо є ми, такі добрі родичі, які завжди нагодують та пригріють. Знаєте, у нас також є власні потреби. І гроші ці я з Мироном заробила.
– Я можу за них платити і давати гроші на продукти. Люблю і тебе, і Марину. Просто у них зараз така ситуація склалася. А раптом у вас щось трапиться? Я вірю, що Богдан з Мариною вам з радістю допоможуть та віддячать добрим вчинком, – виправдовувалася свекруха.
Однак, я дуже сумніваюся у таких словах. Вони хіба будуть з нас насміхатися. Дівчина міцно тримає Богдана у своїх руках, постійно маніпулює. Ще й до свекрухи почала підлещуватися. Я вже перестала готувати на всіх вечерю. Після роботи йду в їдальню та купую там борщик чи салат. А потім приходжу додому та зачиняюся у кімнаті, не хочу більше бачити таких гостей. То бідна пані Марися сама все готує.
Я вже жалію про те, що погодилася жити разом зі свекрухою. Краще б взяли кредит на іпотеку та все було б добре. Принаймні, я б не бачила щодня цей нахабний погляд Марини.
Що б ви зробили у такій ситуації?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
Найбільш бажана жінка в Зодіаку!
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Від слів чоловіка Риті стало дуже гірко. Вона думала, що він сумує за нею, як за дружиною, а не куховаркою!
Мій чоловік попросив у своїх батьків дозволу ночувати у них два рази на тиждень. «У нас же тут не готель!» – сказали вони свого рідного сина
Як зробити так, щоб дівчина сама захотіла зайнятися з вами коханням?
Я вже давно дізнався про кoxaнця дружини, але нічого їй про це не казав, бо ми були створені одне для одного
24 зворушливі картинки про те, що таке материнська любов насправді
Що є свекруха – що немає. Ніякого толку!
Два поливи, які убережуть вашу моркву від шкідників і забезпечать гарний урожай
7 способів перестати себе накручувати
Історія про те, як собака врятував свого господаря-рибалку, коли той провалився під лід
Дівчина мого сина відмовляється йому готувати. Каже – не дружина. Вона обіцяє борщі і котлети після весілля
На сусідній ділянці Ольга Петрівна ходить навколо яблуні, збирає стиглі плоди в кошик. На ґанку лежать п’ять красенів-котів
Восени закопала цілий помідор на грядці. Показую, що у мене виросло до середини літа.
