– Синку, мені так захотілось оселедця? Купиш? – спитав Петро у свого сина.
– Ти ще пироги не доїв. Вже оселедця тобі подавай!
– Андрійку, та візьми десь навіть там, де найдешевше. Порадуй старого батька. Ну так захотілось.- просив тато
– У мене часу немає. Їж те, що тобі дають і не вигадуй.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Андрій, думав, правильно його дружина говорила, що пора батька в будинок перестарілих здавати. Бо спокійного життя у них з ним не буде.
Хоча Петро весь час старався для дітей. Навіть будинок у селі продав і перебрався до них у місто на квартиру, яку купила за гроші з проданої хати. Сину ж не вистачало, а батько захотів його виручити. Не міг дивитись, як син мучиться. Бо ж Андрій і подав пропозицію про продаж житла. А Петро не зміг відмовити.
Так він і опинився в одній житлоплощі з сином, невісткою і внучкою. Та почувався він тут геть непотрібним. Невістка лаялась і кричала на нього з приводу і без. Онучка навіть говорити з дідом не хотіла. От Петром і боявся лишнє слово комусь сказати. Забився в один куток і сидів там тихенько.
Йшов час. Онучка стала уже зовсім дорослою. Збиралась заміж.
– Катя з чоловіком у нас жити збираються. Тому тобі доведеться пожити у будинку для людей похилого віку. Ти не переживай, там про тебе дбатимуть. Тобі буде добре. Ми будемо часто навідуватись – заявив Андрій до батька – Сам розумієш, ми тут всі не помістимось.
Старий заплакав. Не такої старості він чекав. Йому важко було підібрати слова.
– Я завжди тобі у всьому допомагав. Хотів, щоб тобі було краще. Навіть будинок свій продав. Все для мого Андрійка, для синочка. А ти навіть не спитав мене чи хотів я його продати? У мене там було стільки спогадів. Я там народився. Там я і хотів померти. А не з чужими людьми у незнайомому приміщенні. Це така твоя віддяка, сину?
– Тату, ти перебільшуєш. Ми не покидаємо тебе назавжди. Коли Катя з чоловіком знайдуть собі хороше житло, повернешся назад.
– Я розчарований у тобі, Андрію. Як добре, що твоя мама уже не бачить, яким ти став.
Андрій тільки розізлився на слова батька. У будинок для людей похилого віку все-таки його відвіз. Старий дуже переживав перший час. Не знав, як себе поводити. Відмовлявся їсти. Та згодом змирився і звик до нового житла. Син, попри свої обіцянки, так до батька жодного разу і не приїхав. Петро помер через пів року. Після смерті чоловік доволі велику суму грошей заповів Ганусі, дівчині, яка доглядала за ним в будинку. Вона була добра з ним. Розмовляла, заспокоювала.
Андрій був сердитий, коли відкрив заповіт, а не побачив там свого імені. Адвокат передав лиш записку сину від батька: “Я хотів спокійно дожити свої роки. Ти був зі мною дуже жорстоким. А Ганнуся була зі мною в усі ці дні. Вона заслужила на ці гроші більше, аніж ти.”
Як думаєте, правильно зробив Петро, що залишив спадок Ганусі? Що скажете про ставлення сина до батька?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
Найбільш бажана жінка в Зодіаку!
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Від слів чоловіка Риті стало дуже гірко. Вона думала, що він сумує за нею, як за дружиною, а не куховаркою!
Мій чоловік попросив у своїх батьків дозволу ночувати у них два рази на тиждень. «У нас же тут не готель!» – сказали вони свого рідного сина
Як зробити так, щоб дівчина сама захотіла зайнятися з вами коханням?
Я вже давно дізнався про кoxaнця дружини, але нічого їй про це не казав, бо ми були створені одне для одного
24 зворушливі картинки про те, що таке материнська любов насправді
Що є свекруха – що немає. Ніякого толку!
Два поливи, які убережуть вашу моркву від шкідників і забезпечать гарний урожай
7 способів перестати себе накручувати
Історія про те, як собака врятував свого господаря-рибалку, коли той провалився під лід
Дівчина мого сина відмовляється йому готувати. Каже – не дружина. Вона обіцяє борщі і котлети після весілля
На сусідній ділянці Ольга Петрівна ходить навколо яблуні, збирає стиглі плоди в кошик. На ґанку лежать п’ять красенів-котів
Восени закопала цілий помідор на грядці. Показую, що у мене виросло до середини літа.
