Історія ця почалася з того, що сусідська кішка раптово завагітніла і народила п’ятьох кошенят. Сусідка виявилася хорошим маркетологом і досить швидко знайшла всім малюкам гарні руки. Одні виявилися нашими. Так у нас в будинку з’явився звичайний безпородний кіт Васька.
Це наш перший вихованець сімейства котячих, і для мене стало справжнім відкриттям, яке це величезне задоволення – ростити кошеня. Скільки ми насміялися, скільки награлися!
Виріс Василь красивим котом, волелюбним і дуже ніжним. Його обожнювали всі навколишні кішки і, як не дивно, їх господині. Вася вмів до кожної з них знайти підхід, отримати порцію ласки, прощення за те, що їх кішка палає від любові до нього і що скоро з’являться плоди цієї любові. А ще – і випросити що-небудь смачненьке.
Всім цим потім дорікали чомусь мене і чоловіка, але ми тільки робили безневинні обличчя і розводили руками, типу, ми самі “постраждали” від чарівності Васьки. Звичайного цього було достатньо. Потерпілі одразу переключалися на розповіді про те, який наш кіт чудовий, а ось їх кішка …
Щоб не псувати реноме Васьки, ми нікому не розповідаємо, що всі кути нашого дивана обдерті (при наявності двох кігтеточок). Коли Василю виповнилося 2 роки, сталася подія, яка змінила наше життя, а у кота з’явилася нова кличка – тато Тереза.
Ми з чоловіком і сином поїхали на риболовлю. Ваську взяли з собою, як і завжди. Звичайна котяча програма на рибалці виглядає так: побігати, поїсти і поспати серед польових квіточок. На той раз “побігати” закінчилося призовним кличем звідкись з кущів. Таких звуків наш Вася ніколи раніше не видавав, і заінтригований чоловік пішов дивитися, що там.
А там лежав зав’язаний пакет, в якому пищали 6 кошенят, з вигляду близько місяця! Якась сволота вивезла (або винесла) малюків якомога далі і просто викинула в воду. Але пакет не потонув, а прибився до берега. Кошенята були всі мокрі, одне здавалося нам неживим, але коли чоловік його поплескав, той почав дихати і кашляти. Риболовля, звичайно, відразу закінчилася. Ми поїхали в місто до ветклініки, де оплатили огляд (слава богу, лікування не знадобилося). Вася ж отримав похвалу і смачну нагороду за порятунок 6-ти життів.
Наступного тижня нам довелося шукати господарів для всієї котячої компашки. Добре, що зараз є інтернет, а в ньому – сайти оголошень. Добрі люди знайшлися досить швидко. Хтось приїхав забирати кошеня навіть з сусіднього містечка. А одна сім’я взяла відразу двох зі словами “щоб їм не було нудно”.
Тільки-но ми прилаштували одних знайд, як наш кіт один за іншим притягнув на подвір’я трьох сліпих цуценят! Коли ж Васька знову кудись пішов, чоловік пішов за ним. Так в кущах на узбіччі дороги вони знайшли ще одного цуценя, а трохи дальше – їх збиту машиною маму. Собака була в дуже поганому стані і не могла доповзти до своїх голодних малюків. Собака та цуценята теж перекочували до ветклініки. Знайшовся добрий заможний сусід, який разом оплатив лікування з запасом, а далі сім’єю зайнявся місцевий притулок.
Десь через місяць кіт приніс додому курча зі зламаною лапкою. Де він його взяв – залишилося загадкою. Ми думали, що в нашому районі курей ніхто не тримає. Тепер у нас по двору бігає кульгаючи курочка Кузька.
Чому Кузька? Не знаю. Син так назвав, і кличка приклеїлася.
Загалом, наш Вася зробився героєм-рятувальником або, скоріше, рятівником тварин, які потрапили в біду. Він носить додому бездомних кошенят і цуценят, яких ми потім лікуємо і прилаштовуємо. Або ж це роблять волонтери з притулку. До речі, до дня Васиного народження вони зробили торт з котячих ласощів.
У списку подвигів Василя вже є білочки, їжачки і один поранений жовтий полоз – його він знайшов біля джерела в лісі. Після того, як змію підлікував ветеринар, ми віднесли її назад. А недавно наш тато Тереза став ще більше знаменитим. На сусідній вулиці пропало щеня хаскі: втік з двору, коли господар з ранку виїжджав на машині і не помітив, що песик вибіг за ворота.
Пропажу господар виявив тільки тоді, коли повернувся увечері з роботи. Всю ніч чоловік прошукав собаку по району. На наступний день до нього приєдналися волонтери. Але хаскі безслідно зник.
Увечері того дня Вася прийшов додому дуже стурбований. Він все нявкав і кликав кудись. Чоловік не витримав, взяв ліхтар і пішов за ним. Кіт привів до відкритого каналізаційного колодязя на пустирі. Там наполовину в воді сиділо знесилене загублене щеня.
Витягали його вже опівночі. Зібралося пів вулиці народу. Сусіди хвалили Ваську, говорили, що кіт всіх сусідів здружив. Господар хаскі хотів дати нам грошей, але ми попросили перевести їх на рахунок ветклініки, де ми вже були постійними клієнтами. А наш тато Тереза вперше проспав до полудня і навіть пропустив 5 ранку, коли за розкладом у нього перекус і невелика пробіжка. Втомився наш герой.
Вам відомі випадки, коли домашній улюбленець допомагав вам у чомусь?
