Жінка взяла собі собаку з притулку. Тварина була тихою і спокійною. Вона всього боялася і вміла виконувати кілька елементарних команд.
На прогулянку Олена тягла Дусю силою. У собаки кожного разу розпочиналася істерика, коли її власниця намагалася вдягнути на неї ошийника. Увесь простір був сповнений скавулінням і несамовитим скигленням.
Тремтячими руками Олена годину збирала Дусю. Згодом жінка перестала знімати ошийник, але пристебнути повідок було не меншою трагедією.
Хоча інших собак чи м’яча собака не лякалася. Її напружували лише підняті руки чи різкі рухи. Від замаху Дуся одразу притулялася до землі з наляканими очима і довго ридала.
Олена зрозуміла, що у її домашнього улюбленця психологічна травма. Мабуть, колишні господарі добряче постаралися. Та все ж жінку не переставало дивувати те, що Дуся реагує лише на руки. Можливо, знущання були обережними і таємними, щоб ніхто інший цього не помітив.
Зрештою нова господиня вирішила, що потрібно рятувати її подругу. Вона прочитала рекомендації ветеринарів в інтернеті і подивилася різні тематичні відео. Після цього Олена почала за будь-якої нагоди зачіпати Дусю якимось предметом у руці: то ранковою газетою, то ганчіркою для прибирання.
Собака на це також реагувала, але вона лише завмирала і тривожно дивилася. На щастя, до скавуління не доходило. З часом тварина почала звикати.
Дуся усвідомлювала, що її ніхто більше не хоче образити, але вона продовжувала рефлекторно лякатися замаху рук. Собаці хотілося, щоб їй якомога швидше дали спокій.
Одного разу Олена вкотре доторкнулася до свого пухнастого улюбленця. Диво, але Дуся відреагувала на це лише напруженням м’язів тіла. Жодного звуку з її морди не було чутно. Жінка ще деякий час потримала руку, а потім забрала її. Вона розуміла, що всі її старання не є марними і дають видимий результат.
На черговій прогулянці Олена кидала Дусі тенісний м’ячик, а та хутко гналася за ним і приносила назад. Іграшка вкотре опинилася в кущах, собака знайшла її і на радощах мчала до своєї господині.
Тим часом жінка присіла і розкинула руки…Дуся запнулася, але не зупинилася. Зрештою вона опинилася в обіймах Олени.
Та міцно вхопила собаку і піднялася на ноги.
Дуся насолоджувалася усі, що відбувається навколо. У неї не було більше страху. Вона нарешті відчувала себе потрібною і знала, що поруч з господинею її ніхто не образить.
Собака схилила голову на плече Олени і дозволила їй нести її хоч на край світу.
А як ви ставитеся до своїх домашніх улюбленців?
