Мені 30 років. Я маю власну квартиру, яку купила за зароблені гроші. Та досі не маю чоловіка.
Зізнаюсь, наявність квартири затормозила моє бажання знайти нормального нареченого.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Всі мої залицяльники поділились на 2 категорії.
1. Давай жити разом у тебе.
Чоловік готовий прийти на все готове, його нічого не турбує, не займає. Він вже готовий зі мною одружитись, народити дітей і прожити до старості. Але він не готовий знайти іншу, кращу роботу, подумати над тим, щоб придбати своє житло, яке може, як мінімум приносити пасивний дохід.
Йому не потрібна машина, відпочинки за кордоном.
Таке відчуття, що я синочків знаходжу, а не чоловіків.
Я хочу буди за ним, як за кам’яною стіною. А не утримувати його, як альфонса.
2. Я не альфонс. Давай краще у моїх батьків жити. Або скинемось і купимо щось спільне.
Я навіть не знаю, яка категорія краще.
Теж безтурботні чоловіки. Вони звикли радіти тому, що мають. Більшого їм не треба.
Вони обов’язково пізніше перекладатимуть свої обв’язки на дружину.
Серйозно, мужик? Думаєш, я купувала своє житло, щоб його продавати і влазити в іпотеку з іншим? Ні, цього не буде!
Я не знаю, це я не так думаю, чи це дійсно чоловіки такі? Допоможіть розібратись!
Так, мені інколи хочеться, щоб поруч був коханий чоловік, який обійме мене, а до нас підбіжить маленьке кучеряве хлопча, яке радісно кричатиме: “Мама”. Та це все меркне, коли я стикаюсь з реальністю. Ті чоловіки, яких я бачу не зможуть забезпечити мені такого майбутнього. Чи може, я не там шукаю?
Ось нещодавно.
Спілкувались з Олександром довгий час. Ніби і хороший чоловік був. Зустрілись в ресторані декілька разів. І симпатія з’явилась. Тоді я покликала його до себе. Сиділи на дивані, дивились телевізор. Мені захотілось піци, сказала йому про це.
Думала, він захоче мені догодити, зробити приємно.
І як думаєте що? Зробив! Замовив піцу і розплатився моїм грошима!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
На цьому моя симпатія закінчилась.
Я от інколи сиджу і думаю, якби не було у мене цієї квартири, я б може і на село згодилась, і на батьків.. Жила б як усі. Але є ще одна проблемка. Мені вже давно не 20, мені 30! Я на таке не ведусь. У мене і вимоги певні до вибранця з’явились. Самого кохання не достатньо.
А чоловіки бояться моєї самостійності і вимогливості. Тому і втікають. Та кого-кого, а боягузів мені точно не потрібно.
Чомусь всі говорять, що спершу треба на ноги вставати, а вже потім сім’ю заводити. Але мені здається помилковим це твердження. Простіше, коли ти з людиною разом всього досягаєш, з нулів. Ви разом дорослішаєте, разом змінюєте. І найголовніше – довіряєте. Адже не боїтесь, що ви одружені лише з якоїсь вигоди.
А чим ти старше, тим важче… Очікування, побажання, вимоги. Планка вище.
А як ви гадаєте, одружуватись треба по молодості чи вже у свідомому віці?
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
Спосіб, який допоможе розваритися гороху за 10 хвилин без попереднього замочування
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Мамин рецепт: вчора ввечері зробила маску, сьогодні виглядаю блискуче! Вистачило 2 інгредієнтів для щастя …
Встигни на піку цвітіння: заповни літрову банку рослинною олією і фіолетовими квітами
Ви повинні навчити цих речей своїх дітей для їхньої ж безпеки!
Жінка усиновила двох дітей з різницею в рік, а виявилося, що вони рідні брат і сестра
Танець тисячі рук
Бабуся навчила мене робити садових лебедів. Ви ніколи не вгадаєте, з чого!
Не зможу я без вас, – сказала вона. Не вийде у мене. Куди ж я вас – ви мої рідні коти
Півторамісячне цуценя впало з неба і дивом вижило
Якось чоловік зробив мені зауваження, що я погано готую. Тепер він готує собі сам
Бог ніколи не запізнюється – все відбувається у свій час
16 фотографій, які підтверджують, що ті найщасливіші випадковості все ж існують
Дивовижна українська осінь. 25 неповторних осінніх пейзажів у різних куточках України
7 подарунків, які хоче ваш чоловік, але ніколи про це не скаже
Вибирайте людей свого рівня цінностей
З кліток на неї дивилися десятки очей. Всі тварини були симпатичними по-своєму і всі самотні, у кожного була своя, часто непроста доля
