Люда зайшла в кімнату в той момент, коли Марія Григорівна поливала свої вазони. На обличчі дівчини котилися сльози.
– Мамо, я хочу розлучитися з Василем! У мене немає більше сил це терпіти!
– Привіт, доню. Може, ти б спочатку поцікавилася, як у мене справи? – спокійно відказала жінка.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Вибач, мамо. Як ти? Де тато? – виправилася Людмила.
– У мене все нормально, враховуючи мій вік. А батько ремонтує машину в гаражі. Каже, що буде мене возити на дачу. Надіюся, що це справжня мета, а не спроба позалицятися до інших жінок, – усміхнулася Марія Григорівна.
– Мамо, Василь – поганий чоловік і я більше не хочу бути з ним разом.
– Я з тобою не погоджуюся. Василь ще не найгірший претендент. Думаєш після розлучення у тебе одразу з’явиться черга з наречених? Помиляєшся, – сказала жінка.
– Чому ти завжди на його боці? Невже ти думаєш, що він тебе любить? – похмуро запитала Люда.
– Мій зять повинен тебе любити, а не мене. Для цього у мене є чоловік, – відказала матір.
– Річ у тому, що нас запросили на день народження. Я кажу, що варто подарувати дві тисячі гривень, а Вася переконаний, що це забагато, – пояснила дочка.
– Я з ним погоджуюся. Для чого стільки дарувати? Щоб комусь щось доказати? Купіть набір посуду і вистачить, – порекомендувала Марія Григорівна.
– Та який посуд? Мені було б соромно прийти з таким подарунком, – не погодилася Люда.
– Тарілки завжди потрібні, а як ні, то їх можна передарувати, – наводила аргументи мати.
Раптом до хати зайшов Василь.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Маріє Григорівно, а чому у вас двері навстіж відчинені? – здивувався чоловік.
– Я чекала, коли ти в гості прийдеш. Навіть спеціально наварила пельменів. Будеш? – ласкаво запитала теща.
– Мені ти такого не пропонувала, – ображено відповіла Люда.
– Я просто не встигла сказати, – виправдалася Марія Григорівна. – Усі знайомі знають, який у мене хороший зять. Мій син! А в мене ще сметанка є до пельменів. Будеш? – підлещувалася Марія Григорівна.
– Дякую, але я не голодний. Ми нещодавно з Людою пообідали. Мені приємно, що ви на моєму боці, бо з дружиною нам не завжди вдається порозумітися, – сказав Василь.
– Та Люда не така вже й погана жінка. Вона ось прийшла до мене і розказувала, який ти добрий і щедрий чоловік. Дбаєш про неї і турбуєшся, – розповідала теща.
Людмила здивовано подивилася на матір, а Василь тим часом ніжно обійняв дружину:
– Справді? А я думав, що вона прийшла жалітися на мене.
– Та яке там. Люда прийшла радитися з приводу нового рецепту. Хоче приготувати для тебе щось особливе. Згадувала, що ви не можете вирішити, який подарунок вручити, але я вважаю, що ти правий.
Людмила слухала і дивувалася. Потім вони з чоловіком почали збиратися додому, а Марія Григорівна спакувала зятеві пельменів.
– Будеш мати чим перекусити вдома! Там і сметанка є, – сказала на прощання теща зятеві.
Людмила обійняла мати і шепнула на вухо:
– Ти ще та актриса, мамо!
– А по-іншому не вийде зберегти сім’ю! І ти вчися, – усміхнулася Марія Григорівна.
А як ви оціните поведінку тещі?
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
Шлях до щастя: дізнайтеся, який з них підходить вашому знаку Зодіаку
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
Досі не можу повірити, що таке дійсно існує! Добірка 19 фото, після перегляду яких виникає одне питання – невже це правда, а не фотошоп?
Чому розумним людям складніше знайти кохання
Приколи українською. Картинки та жарти на будь-який смак
7 прихованих послань долі, на які варто звернути увагу кожному
Інструкція з приготування домашньої маски з желатином
15 цуценят, які вкрадуть ваше серце, щоб наповнити його світлом і любов’ю
Нещодавно мама мені зателефонувала і сказала, що мені прийшла якась спадщина, і треба приїхати додому, щоб оформити всі документи. Я була ошелешена, коли дізналася, що Ніна Карлівна, яку я не бачила майже 20 років, записала свою шикарну трикімнатну квартиру в центрі міста на мене
– Будь ласка, мій паспорт та ключі в кишені. А моя собака… не кидайте її напризволяще
