Коли я повернувся з армії, то не мав навіть, де ночувати. Мені у спадок від бабусі залишилася старенька хатинка, яка розвалювалася просто на очах. Батьки загинули, коли я був іще маленьким, тож єдиною рідною людиною для мене була бабця. Коли і її не стало, я мав навчитися давати собі раду без сторонньої допомоги.
Однієї ночі в мою голову прийшла чудова ідея – створити в селі тепличний бізнес. Спершу я дуже розгубився, гадки не мав, за що братися. Добре, що пригадав собі слова бабусі: “Бажаєш досягти великого – почни з малого”.
Так і з’явилася моя перша теплиця, яку я звів власними руками. З усіх товаришів, з якими я гуляв до армії, лише один запропонував мені свою допомогу – Дмитро. По сьогоднішній день я щиро йому за це вдячний.
Коли я почав збирати перший врожай, то зрозумів, що на єдиній теплиці не зупинюся. За кілька місяців з’явилася друга. Не встиг зчутися, як на моїй ділянці цілі тепличні ряди виросли, як гриби. Я почав наймати працівників, які допомагали мені вирощувати різні харчі: і моркву, і огірки, і цибулю – усе, що могло годувати не лише мене, але й ціле село.
Коли я побудував 7 теплицю, то на роботу до мене попросилася дуже приваблива молода дівчина – Катерина. Не минуло й місяця, як між нами спалахнули справжні почуття. Ось так, просто серед поля, під палючим сонцем я зустрів кохання всього свого життя.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
В той період я вкладав усі кошти в будівництво нових теплиць, тож ні про які весільні урочистості й мови не було. Добре, що Катруся має золоте серце, тож вона не стала від мене вимагати білосніжного плаття, фати і лімузину. Єдине, чого вона хотіла – це скромного і тихого вінчання у її рідній церкві. А хіба треба щось більше?!
Коли я будував 10 теплицю, по допомогу знову довелося звернутися до мого єдиного вірного товариша Дмитра. У нього з самого дитинства були проблеми зі слухом, тож коли він говорить, треба відходити на кілька метрів назад, аби вберегти свої барабанні перетинки.
Він взявся за сокиру і гучно розповідав мені про свою нещодавню поїздку до міста. Коли я попросив його говорити тихіше, він вже готовий був образитися, але я кивнув йому у бік моєї дружини, яка заснула просто в теплиці поруч з грядками. Цей рік виявився надто складним для нас обох.
Добре, що зараз усе налагодилося. Я нарешті почав отримувати стабільний і гідний заробіток. Катруся витерпіла усі труднощі і негаразди, ніколи мене не докоряла, не звинувачувала в тому, що їй доводиться так важко гарувати. Тож я готовий був небо їй до ніг прихилити, аби тільки винагородити за недоспані ночі, жертвування власним здоров’ям і вірність мені навіть за найважчих обставин.
Я дав собі слово, що покажу дружині увесь світ. От ми потихеньку це реалізовуємо. Почали з країн Європи, а далі – як Бог дасть.
Все було б нічого, якби кожного разу, коли ми повертаємося з відпустки, нас не зустрічали озлоблені і заздрісні односельці, які колись сміли називатися моїми друзями.
Люди вже, мабуть, моє справжнє ім’я забули, бо ж його замінили різні прізвиська: “огірковий бізнесмен”, “куркуль” і багато чого іншого.
Мені, звісно прикро це все чути, але шкодую я не себе, а тих людей, які задихаються від власної заздрості. Схоже, вони й гадки не мають, яка ціна важкої праці і ночей, проведених серед грядок.
Багатство ще нікому на голову з неба не впало. Сумно, що більшість досі в це вірить.
Як поводитися головному герою в такій ситуації?
Фото з відкритих джерел
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Від слів чоловіка Риті стало дуже гірко. Вона думала, що він сумує за нею, як за дружиною, а не куховаркою!
Мій чоловік попросив у своїх батьків дозволу ночувати у них два рази на тиждень. «У нас же тут не готель!» – сказали вони свого рідного сина
Як зробити так, щоб дівчина сама захотіла зайнятися з вами коханням?
Я вже давно дізнався про кoxaнця дружини, але нічого їй про це не казав, бо ми були створені одне для одного
24 зворушливі картинки про те, що таке материнська любов насправді
Що є свекруха – що немає. Ніякого толку!
Два поливи, які убережуть вашу моркву від шкідників і забезпечать гарний урожай
7 способів перестати себе накручувати
Короткі та смішні історії про те, що наше життя складається з важливих дрібниць
Дівчина мого сина відмовляється йому готувати. Каже – не дружина. Вона обіцяє борщі і котлети після весілля
На сусідній ділянці Ольга Петрівна ходить навколо яблуні, збирає стиглі плоди в кошик. На ґанку лежать п’ять красенів-котів
Восени закопала цілий помідор на грядці. Показую, що у мене виросло до середини літа.
Прості речі, які чоловіки мріють, щоб жінки робили частіше
Де поставити грошове дерево, щоб гроші лилися рікою?
Встигни на піку цвітіння: заповни літрову банку рослинною олією і фіолетовими квітами
