Прийшла осінь і діти знову відправилися до школи. Батьки можуть бути спокійні, адже тепер за їхніми чадами будуть слідкувати вчителі. Але чи варто сподіватися, що саме там вашу дитину навчать усього необхідного? Звісно ні. Є речі, про які мають розповісти батьки і краще це зробити ще до початку навчально року.
Ось 10 пунктів, про які варто розповісти своїм дітям:
1. Дитина не повинна бути як всі.
Це дуже важливо. Особливо тоді, коли дитина опиняється в колективі, де можна легко загубити свою ідентичність та копіювати чужі манери поведінки, навіть погані.
Дитині варто пояснити, що вона окрема особистість. Їй потрібно формувати свої звички, які можуть стати прикладом для наслідування. Вміння відстояти свою думку і протистояти чужій зробить вашу дитину сильнішою та впевненішою в собі.
2. Дитина сама може обирати секції та гуртки, які захоче відвідувати.
Є так багато різних позакласних занять: танці, співи, баскетбол, макраме і ще багато всього. Та не варто наполягати на якомусь виді діяльності і змушувати дитину хоч спробувати чимось займатися.
З цього точно не вийде нічого хорошого. Для чого ходити туди для галочки, якщо немає зацікавлення?
Краще поясніть, що дитина може спробувати себе в чомусь, але це не означає, що цим обов’язково потрібно потім займатися. Вона може покинути гурток на першому, другому чи десятому занятті. Тобто тоді, коли їй це надоїсть. Так вона навчиться не витрачати час на непотрібні речі, які не приносять задоволення.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
3. Дитина повинна знати, коли розв’язувати питання самостійно, а коли звертатись по допомогу до батьків.
Ви повинні поговорити з дитиною і пояснити їй, що вона сама може вирішувати шкільні конфлікти чи непорозуміння, але ви завжди готові їй допомогти. Розкажіть, в яких ситуаціях можна самостійно постояти за себе, а коли краще звернутися до батьків. Це побудує між вами довірливі стосунки і зробить вашу дитину відповідальнішою.
4. Вчитель не завжди має рацію.
Дитина має розуміти, що вчителі також помиляються. У неї не повинно бути страху розповісти вам про якусь ситуацію, адже ви можете бути не на стороні дитини.
Поясність, що до старших слід ставитися з повагою. Однак це не означає, що вчитель може словесно ображати або звинувачувати дитину в тому, що вона не зробила.
Тож зробіть все для того, що ваші діти не боялися вам розповісти про несправедливість або захистити свої права.
5. Безпека по дорозі додому.
З часом діти починають ходити до школи самі, без супроводу дорослих. Однак не забудьте перед цим розповісти про правила безпеки на дорозі. Дитина має знати, що і коли можна робити, а що категорично заборонено.
6. Оцінки не головне, а в пріоритеті – знання.
Вчителі та батьки часто помилково вимагають від дітей відмінних оцінок. Та не кожному під силу опанувати усі шкільні предмети. Хтось краще знає математику, а хтось – історію. Зрештою, гарні оцінки – це не ознака того, що у дитини є знання. Вона може списувати чи вдаватися до інших хитрощів через страх отримати низький бал. Такий підхід до навчання вкрай неправильний.
7. Можна самостійно обирати, на яких предметах акцентувати увагу.
Це в додаток до попереднього пункту. Не нав’язуйте своєї думки про те, які предмети є необхідними. Нехай дитина сама подумає і вирішить, що цікаво їй. Так вона з цікавістю буде виконувати домашні завдання і відвідувати уроки. Це допоможе навіть у майбутньому, коли доведеться визначатися з професією.
8. Не можна ображати інших.
Зазвичай батьки хвилюються, щоб їхніх дітей ніхто з колективу не ображав. Та подбайте про те, щоб ваше чадо не було агресором.

9. Слабших потрібно захищати.
Мало не робити нічого поганого, але також потрібно захищати слабших. Навчіть дитину простягати руку допомоги і безкорисливо допомагати іншим. Це виховає почуття соціальної відповідальності і нетерпимість до несправедливості.
10. Про те, для чого взагалі потрібна школа.
Не потрібно зводити все до простого ланцюга: отримати хороші оцінки, щоб потрапити у хороший університет, щоб знайти хорошу роботу. Особливо враховуючи, що дитині ці перспектив поки не зрозумілі. Набагато краще акцентувати увагу на цікавих знаннях, формуванні особистості, а також приємних дрібницях: змога познайомитись із новими друзями, займатись у творчих гуртках, тощо. Це допоможе не лише підготувати дитину до походу у школу, але і розвинути цікавість до навчання.
Ваша відповідь не повинна зводитися до банальних фраз про те, щоб навчитися писати, читати і знайти роботу. Закцентуйте увагу і на простіших та приємніших речах. Наприклад, щоб навчитися чогось нового, знайти друзів, відвідувати творчі гуртки. Це додасть дитині більшого бажання відвідувати школу.
А що ви розповідали своїм дітям перед тим, як відправити в школу?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Ніжний і пишний кекс: З’їли все до останньої крихти
25 фотографій, які обдурять ваші очі
Застосування йоду при вирощуванні томатів, огірків, полуниці та інших культур на вашій грядці
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
Це не справжня любов, якщо це не важко
