Буває так, що шкільні вороги виростають та будуть спільну сім’ю. Так сталось і в моєму житті: зараз нам із чоловіком вже за 30, але колись ми навчались в одній школі і були запеклими ворогами. Ми ненавиділи один одного, доки це не переросло в симпатію, а потім — у кохання. І ось вже 6 років ми сім’я. З нами живе дочка від попереднього шлюбу чоловіка, бо її мама знайшла собі іншого. Дзвонить дитині раз на рік, та й то, якщо згадає про її День народження вчасно.
Максим став батьком дуже рано, але дочку він просто обожнює: ігри, подарунки, увага — все готовий їй віддати. Я теж швидко знайшла з маленькою Улянкою спільну мову, тому жили ми дуже навіть щасливо.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Коли чоловік запропонував офіційно одружитись, сумнівів не було. Ми обоє працюємо, добре заробляємо і знаємо, чого хочемо від життя. Ми були в тій ситуації, коли вже є і досвід, і помилки, і надії на краще.
Одразу після одруження почали обговорювати і народження спільної дитини. Звісно, дочку Максима я щиро любила, але мріяла теж народити. Цілий рік намагалась завагітніти, але нічого не виходило. Тоді ми наважилися йти до лікаря. Здавалось, що шансів уже немає, і я ніколи не стану мамою. Але лікар запевнив нас у тому, що ми повністю здорові.
– Хіба так може бути? – запитала я в лікаря, втрачаючи надію.
А він лиш глянув на мого чоловіка і сказав:
– Розкажіть жінці правду, інакше мені доведеться це зробити.
Я не могла нічого зрозуміти, а Максим мовчав, як риба. Що це за така правда?! І що він від мене приховує? У голову лізли різні думки. Як я не намагалася розпитати про все чоловіка, але марно! Він відвернувся до мене спиною і вдавав, що спить. А от я цілісіньку ніч ока не зімкнула, не могла дочекатися світанку. Прокинулася, коли коханий якраз збирався на роботу. Він глянув на мене і швидко випалив:
– Скажу тобі це лише раз. Хочеш мене суди, хочеш приймай таким, який я є, але у мене вже є дочка. У нас є! Ще одну дитину я просто не витримаю. Це крики, памперси, недоспані ночі. Досить з мене!
Я не могла повірити власним вухам. Невже основна мета людини, яку я так люблю — це жити у своє задоволення?! А я? Хто про мене подумає?! Я ж так мрію народити свою дитинку… Що тепер робити?! Як жити далі?
Що порадите жінці? Як би вчинили на її місці?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поставила нареченому окрошку з квашеною капустою і свининою, як у нас заведено. А він глянув у тарілку й пожартував так, що я відклала ложку
За допомогою цього засобу, можна позбутися бур’янів та шкідників на городі
Що смачного приготувати з курячого філе?
Забутий рецепт чудодійного засобу від варикозного розширення судин
Мамо, ти краще поспи на кухні, бо у нас з жінкою багато роботи, – сказав син старенькій матері та постелив на підлогу матрац
Істерика дітей у публічних місцях. Як заспокоїти
Бабуся наполягала, щоб чоловік не їхав у місто. А через декілька годин до них зателефонували та сповістили сумну новину
З чим стикаються матері-одиначки після народження дітей. До такого не підготуєшся
00Свекруха заявила, що я повинна їй допомагати, адже ми одна родина. Хоча я знаю, що вона мене просто недолюблює та вважає поганою дружиною
– Якщо це буде хлопчик, то треба назвати Мишко… – тихо відповів чоловік, а Христина плакала біля його ліжка
Трохи крапель валер’янки і пустирника допомогли мені заспокоїтися, заснула. Прокинулася від того, що хтось стукав у вікно
– Хочеш, щоб я за ним горшки виносила? – обурилася свекруха. – Я цю місію виконала багато років тому, тепер це обов’язок дружини. Яка ж ти все-таки невдячна. Серця у тебе немає!
Ситуація, що трапилася зі мною рано вранці восьмого березня цілком змінила моє життя
Рік молодята прожили добре. Син телефонував щодня й заходив в гості щотижня. Насторожувало Богдану тільки те, що син приходив сам
“Тобі буде замало місця”: Дівчину не впустили на вечірку через її вагу
Я була на заробітках у Німеччині 12 років, а коли повернулась додому, донька припинила вважати мене матір’ю
Успішна кар’єра, красуня-дружина, брат і сестра Дмитра Комарова – автора передачі «Світ навиворіт»
20 випадків, коли удача повернулася до лісу передом, а до людей задом
– Свахо, та ви, мабуть, дні 3 не їли, що так накинулися на їжу?!
