– Хіба тобі не встидно позбавити двох дочок даху над головою? Як на це взагалі вистачило совісті? Одна з дитиною, а інша вагітна. Куди їм податися?
Як тільки сестра припинила кричати і замовкла, Зіна відповіла:
– Може ти їх до себе приймеш?
– З якого дива? Я не їхня мати.
– Тоді для чого мені моралі читати? Остаточне рішення за мною.
Цього року Зіна відсвяткувала своє 50-річчя, хоча по відчуттях їй було цілих 70.
Вона самостійно виховувала двох доньок, бо у 30 років втратила чоловіка. Вона всіма силами намагалася забезпечити гідне життя своїм дітям. На щастя, у них була власна двокімнатна квартира, яка дісталася в спадок від бабусі.
Матір наївно вірила, що як тільки дочки подорослішають, то стане легше. Але всі її сподівання розбилися об жорстоку реальність.
– Мамо, знайомся! Це Коля, – заявила дочка, коли одного вечора Зіна повернулася з роботи. – І чого ти мовчиш? – кинула вона в сторону свого кавалера.
– Ми хочемо одружитися, – невпевнено сказав хлопець. – Ви благословляєте нас?
– Ми переїдемо до тебе на деякий час, гаразд? – перебила Катя.
Відповіді від матері вона навіть не чекала і з усмішкою на обличчі потягнула свого обранця в дитячу кімнату.
Через нового співмешканця, Віці, молодшій доньці, довелося перебратися в кімнату матері. Через пів року на світ з’явився онук. “Деякий час” розтягнувся на тривалий проміжок.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Зіна почала ледве зводити кінці з кінцями. Адже шалені рахунки на оплату комуналки, харчі, витрати на молодшу доньку і маленького Іванка були лише на ній одній.
– Ми нічим не можемо допомогти, – відказувала Катя, як тільки Зіна підіймала грошову тему. – Ти ж сама бачиш, що я в декреті, а Коля заощаджує гроші, щоб машину купити.
Зіна нічого не могла вдіяти. Вона розуміла, що зять з дочкою буквально валізи їй на шию. Звичайно, вона не очікувала зіткнутися з такими проблемами у зрілому віці. До цього всього додавалися постійні крики та сварки в домі.
– Я не буду прибирати у ванній за чужим чоловіком! – категорично заявляла Віка.
– Тоді бав дитину, а я буду прибирати! – криком відповідала Катя.
– У неї батько є! Хай він няньчиться, а не в ігри комп’ютерні бавиться! – докоряла молодша. – І взагалі, коли ви нарешті з’їдете звідси!?
Матір намагалася знайти компроміс, щоб сестри перестали сваритися. Обов’язки роз приділялися порівну, але цього вистачало на декілька днів, а потім все поверталося в колишнє русло.
– Віко, чому посуд не помитий? Твоя ж черга! – кричала Катя.
– А ти сміття винесла, яке ще від вчорашнього вечора стоїть? – відповідала Віка. – Мамо, доки це може тривати? Нехай вони йдуть звідси, бо місця зовсім немає. І взагалі квартира має дістатися мені, бо я молодша.
– Це що за розмови такі? – зітхала Зіна. – Я ще не збираюся на той світ. А спадок будете ділити порівно.
Ще одним променем надії для матері була нова робота Віки. Жінка сподівалася, що тепер грошей в сім’ї побільшає. Принаймні не доведеться витрачати кошти на молодшу дочку. Однак вона не вміла заощаджувати зароблена і витрачала все на одяг, косметику і розваги. До кінця місяця Віка просила в матері на проїзд.
– Мамо, а чому ти вимагаєш в мене гроші, а Каті про це ні слова не говориш? – обурювалася дочка.
Терпець Зіни увірвався тоді, коли вона повернулася у свій дім після важкого робочого дня, а там на неї чека новий сюрприз. Цього разу Віка привела свого кавалера.
– Ми з Дмитром вирішили розписатися і перший час поживемо тут, – заявила та.
– Справді? – не могла повірити своїм вухам матір.
– Так, а що? У нас взагалі-то скоро поповнення буде, – зухвало відказала Віка.
– І де ви будете ночувати? На кухні? – запитала Зіна, стримуючи свій гнів.
– Але ж як ми будемо серед прохідного двору? Тим паче Коля посеред ночі неодноразово до холодильника бігає…
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
На цьому дочка замовкла в очікуванні зрозумілої пропозиції з боку матері, мовляв, “гаразд, ви живіть у кімнаті, а я переберуся на кухню чи може у коридор…”
Проте не так сталося, як гадалося.
Зіна гукнула Катю з іншої кімнати і бездушно сказала:
– Через місяць, любі мої, щоб вашої ноги у моєму домі не було. Думайте, куди вам податися.
Після цього Зіна вислухала немало. Її засуджували доньки та рідні.
– Годі! Я хочу віддихнути! Я вас виховала, дала вам освіту і все решта, що було в моїх силах. Тепер прийшов час вам стати самостійнішими. Якщо зможу допомогти, то обов’язково це зроблю.
З того часу минув рік. Спочатку доньки погрожували мені, що я більше не побачу онуків, але згодом вони охололи і змирилися з моїм рішенням. Обоє заздалегідь домовляються зі мною про візит і залишають онуків за домовленістю. Живуть на орендованих квартирах і зводять кінці з кінцями. Та з чогось треба починати!
Зіна не шкодує, що наважилася на такий вчинок. Адже могла б зараз і сама опинитися на дворі, бо в рідному домі не вистачило б місця.
Чи правильно вчинила жінка, як ви вважаєте?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
