Сімейний психолог і письменниця Сьюзен Стіффелман переконана в тому, що батьки є прикладом для наслідування своїм дітям. Вони прививають звички і засаджують переконання, які залишаються з людиною до зрілого віку.
Проте багато дорослих роблять одну велику помилку: вони розповідають про те, як має бути правильно, але не показують цього.
Стіффелман рекомендує батькам декілька прикладів поведінки, яку вони повинні транслювати своїм дітям. Це допоможе виховати у них впевненість в собі, пристосує до життя і допоможе добитися успіху.
Щоб діти виросли щасливими, вони повинні бачити наступне:
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
1. Як батьки справляються з негараздами
“Я, як батько, не хотів показувати свою слабкість перед дітьми. Пам’ятаю, що мені доводилося приховувати усі свої емоції і створювати ілюзію безтурботності. Хіба діти не заслуговують на супергероя? Проте лише з часом я зрозумів, що вони повинні бачити, як усі люди переживають труднощі. Їх не оминути, але з ними можна справитися. Це позбавить дітей страхів, додасть їм впевненості і навчить просити допомоги”.
2. Як батьки плачуть, коли їм сумно
“Насправді я досі не можу звикнути до того, що дочка стає свідком моїх сліз. Однак вона повинна знати, що у цьому немає нічого поганого. Сум і печаль це також емоції, які мають право на існування. Їх не потрібно приховувати чи тримати в собі”.
3. Як батьки проявляють почуття один до одного
Дітям важливо з дитинства побачити правильну модель сімейних стосунків. Чоловік з дружиною мають завжди знаходити вільну хвилинку один для одного і робити милі приємні жести. Це може бути поцілунок в щічку чи теплі обійми.
4. Як батьки займаються спортом
“Я за здоровий спосіб життя, що хочу привити і свої дочці. Ніхто не змушує її до фізичних активностей, але я завжди намагаюсь збиратися на тренування так, щоб дитина це бачила. Вона повинна розуміти що таке спорт і навіщо він потрібен. Рух – це запорука здорового та активного існування, якого прагнуть досягти її батьки”
5. Як батьки звертають увагу на навколишній світ
Батьки на власному прикладі повинні навчити дитину проявляти любов, доброту і милосердя до оточуючих. Для цього можна займатися волонтерством чи ставати учасником благодійних акцій.
Такі діти не виростуть злими, егоїстичними чи корисливими. Навпаки, вони будуть віддавати світові і в цьому вбачатимуть своє щастя.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
6. Як батьки живуть, розраховуючи на свої можливості
“Ми з дружиною фінансово забезпеченні люди і можемо дозволити собі придбати те, що хочеться. Однак доньку з дитинства ми привчаємо до обдуманих рішень і вчимо цінувати гроші. Перед кожною покупкою ми залучаємо її до спільного обговорення, чому ця річ нам потрібна, а чому ні”.
Психолог Стіффелман радить батькам пояснювати дітям, що ви не все можете собі дозволити і ваші фінанси обмежені.
7. Як батьки розвиваються
Саморозвиток і самоосвіта є надзвичайно важливими. Діти повинні вчитися цього і прагнути до постійного вдосконалення. Саме батьки здатні привити цю звичку. ля цього вони можуть читати книжки, проходити курси тощо.
А ще Стіффелман слушно зауважує, що на кожного з нас чекає багато перипетій і в майбутньому доведеться неодноразово виходити зі своєї зони комфортну. Тут вкрай важливо вміти пристосовуватися до нових умов і освоювати нові знання.
8. Як батьки добре до себе ставляться
Діти повинні приймати себе і ставитися до своєї особи з добротою, розумінням та прихильністю. Дослідження стверджують, що люди із хорошою самооцінкою зазвичай набагато щасливіші та успішніші. Вони менш схильні до згубних звичок чи депресій, ніж ті, чия самооцінка залежить від зовнішнього світу, тобто думки оточуючих.
9. Як батьки проявляють людяність
Звичайно, що всі повинні рухатися до своїх цілей, але на цьому шляху не потрібно забувати про доброту та людяність. Саме цього батьки повинні навчити своїх дітей. Адже є речі важливіші, ніж гонитва за досягненнями чи матеріальне збагачення.
Допомогти розставити пріоритети і налаштувати моральні орієнтири допоможе власний приклад батьків та щирі відверті розмови.
10. Як батьки демонструють креативність
Для того, щоб дитина в майбутньому не втрачала інтерес до своєї роботи чи тих занять, якими вона займається, потрібно навчити її урізноманітнювати своє життя. Наприклад, покажіть, як ви проявляєте креативність і з яким захопленням виконуєте власні справи. Це надихатиме на творчість і продукування чогось цікавого.
Також це чудова можливість самовираження і демонстрації власного “Я”. Саме тому важливо робити те, що подобається, навіть якщо ви не володієте високим рівнем майстерності.
А яких правил ви дотримуєтеся у вихованні дітей?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Ніжний і пишний кекс: З’їли все до останньої крихти
– Ти серйозно купив квиток на ті числа зі сну? – Купив. А що? – Нічого. Просто смішно, що ти називав мене дурепою за гороскопи. Максим поклав телефон на стіл і мовчки показав фото екрана.
– Це хто в тебе, Галино Іванівно, пакети тягає? Нова доглядальниця? – Це моя онука. – Онука? Та не сміши. Твого сина ти двадцять років людям “вигнала”. Тепер і онука знайшлася?
25 фотографій, які обдурять ваші очі
