Після трьох місяців стосунків, мій хлопець запропонував мені поїхати до нього на дачу, відпочити і познайомитися з його подругою. Вони дружили з самого дитинства: відвідували один садок, в школі сиділи разом за партою. Загалом, були як брат з сестрою. Я відразу зрозуміла, що він спеціально хоче нас познайомити, щоб дізнатися її думку на рахунок мене. Іншими словами, від її вердикту залежав розвиток наших стосунків надалі. Я вирішила підготуватися до цієї зустрічі. Придбала відповідний одяг, власноруч приготувала торт та ще багато різних ласощів. Я дуже хотіла їй сподобатися, оскільки дорожила своїми відносинами з хлопцем.
І ось настав знаменний день. Хлопець привіз свою подругу, яка була, м’яко сказано, трохи захмелілою. Також, вона взяла з собою своїх дітей, яким близько 4 і 6 років. Ми познайомилися, сіли за стіл. Дівчина багато пила і безперервно реготала. Потім сміх змінився гіркими сльозами і наріканнями на своє важке життя. Хлопець, як міг, її підбадьорював. На дітей ніхто уваги не звертав, вони були самі по собі, іноді підбігали, щось перекусити. Потім подруга заснула, обличчям в салаті. Ми перенесли її на ліжко. Мені стало дуже шкода її дітей.
А ось як вчинив мій хлопець. Він попросив мене побавити дітей, оскільки він хотів порибалити. «Няньчити», малося на увазі нагодувати, викупати, і укласти спати. А на сніданок нагодувати кашею. Я почала тримати оборону, адже вони тут зі своєю мамою! У відповідь почула сумну історію життя його подруги. Я не витримавши, розлютилася, і запропонувала йому самому побути нянькою, раз його подруга така нещасна.
Я почала збирати свої речі, наївно сподіваючись, що він мене зупинить, і ми разом щось придумаємо. Але не так все склалося. Знаючи, що до зупинки потрібно добиратися через ліс, а вже вечоріло, він дозволив мені піти. Приїхавши додому, мені на телефон прийшло повідомлення від нього. Він назвав мене безсердечною, сказав, що я не маю материнських почуттів, звинуватив у відсутності жалю. Писав, що хотів дати мені шанс одуматися, а я така, ось, ним не скористалася. І, на завершення, сказав, що ми розлучаємося і у нього в житті, є лише одна вірна людина, і це Наталія.
Перечитавши повідомлення не один раз, я, навіть, не знала, як мені реагувати – розплакатися, або розсміятися. Якщо у мене немає серця, то, як назвати його подругу, після всього? Напилася до такого стану, що зовсім забула про рідних дітей! Я просто не хотіла дивитися за чужими дітьми!
Я таке бачила вперше, за 25 років життя. Добре, що все прояснилося зараз.
Як ви вважаєте, дівчина прийняла правильне рішення, що не захотіла повертатися до свого хлопця?
