Приблизно 5 років тому ми з чоловіком купили невелику ділянку для дачі. Я завжди мріяла про будиночок біля лісу, і щоб там було багато місця для саду. Правда, колишні господарі взагалі не дбали про хату – дах протікав, паркан покосився, подвір’я заросло високою травою. Але тоді його продавали за смішні гроші. Подумали, що це чудовий шанс, і вже за декілька днів ми підписали всі необхідні папери. Ще й з ремонтом швидко впоралися, до літа встигли. Правда, щоразу знаходили багато сміття на ділянці – пляшки, пакети, обгортки.
Мені весь час здавалося, що по ділянці хтось сновигає: пересувалися самі собою речі, зникали всякі дрібниці, відразу пропала вся малина, знову з’явилося сміття. Ми встаємо пізно, та й спимо міцно, замість паркану навколо ділянки його жалюгідна імітація, тому припустили, що непрохані гості приходять до нас рано вранці. Довелося ставити будильник, щоб зловити того, хто почав бродити по ділянці.
На наступний же день застали групу бабусь: вони по-хазяйськи пройшли через ділянку в ліс, повернулися назад з пляшками води з джерела і так само через нашу ділянку пішли геть. Звичайно, ми вийшли, зробили ввічливе зауваження, на що були послані під три чорти, адже через ліс обходити довго, там кліщі, бабки тут все життя на джерело ходили, і будуть ходити, і взагалі «дід Степан нам дозволив, так що і ви тут нічого нам не забороните». Намагалися ввічливо пояснити, що дід Степан помер 10 років тому, ми нові господарі, і ми проти. Але все було марно.
Чутка про те, що нові сусіди гнилі люди, розійшлася дуже швидко. Навідуватися до нас почали частіше, приходили в будь-який час, влаштовували мерзенний скандал, коли я їх виганяла. Ми намагалися домовитися, тому що звикли таким чином вирішувати конфлікти. Виявилося, що на нашій ділянці найсмачніші ягоди і яблука, краще росте зелень, а вже яка обліпиха!
Ми дозволили збирати урожай, тому що він був нам не потрібен, але з єдиною умовою – робити це з нашого дозволу і в нашій присутності. Коли чоловік був удома, вони поводилися пристойніше, але варто було йому виїхати на роботу, починався цирк з кіньми. Прямо при мені викидали сміття на ділянку, обзивалися, продовжували красти. Тому ми влізли в борги і поставили хорошу огорожу.
Від огорожі бабки просто оскаженіли. Крім сміття нам почали підкидати бите скло, через огорожу кожен божий день хтось кричав і проклинав мене, вимагали відкрити ворота і пропустити їх на джерело, різним мазали хвіртку. Я з ними перестала спілкуватися зовсім, чоловік ще намагався щось зробити, ходив з дільничним по домівках, але це не допомогло, зрозуміло. У відповідь мерзенних заходів не вживали, по-перше, не давало можливості виховання, по-друге, бабок було занадто багато.
Ми якось поїхали на день в місто за покупками, а як повернулися, просто отетеріли: огорожа була розкрита чимось на зразок консервного ножа, ділянка в багатьох місцях була засипана сіллю, висаджений квітник весь вирвали, розбили вікно в будинку. Дільничний розвів руками – ніхто нічого не бачив, не чув, зробити нічого не можна.
Руки опускалися, нас явно намагалися витіснити з ділянки. Ми не здалися, відновили огорожу, зняли верхній шар ґрунту, завезли нової землі, посіяли газон під зиму. під час роботи час летів непомітно, на наїзди ми перестали звертати увагу. Застрахували майно. Ділянку не залишали без нагляду до грудня, новий рік зустріли в галасливій компанії там же. Були надії, що бабки охолонуть за зиму, і навесні знизять натиск. Як ви розумієте, цього не сталося.
Тут варто зробити відступ. Я вже багато років великий шанувальник серіалу Надприродне. І ось колись давно мені закортіло вивчити ритуал вигнання демона. Пам’ять у мене завжди була хороша, вивчила без проблем. З друзями посміялися над моєю примхою, та й забула про це на час.
По весні на дачі почалися нові бої. Збори закінчувалися скандалом, нам почали підкидати мертвих тварин. Ми вирішили поставити камери на ділянці (будинок оснастили як тільки приїхали), так як під огорожею почали щодня збиратися бабки і обговорювати свої плани наступу на нас. І ось черговий ранок, черговий мертвий кіт біля хвіртки, чергові збори бабульок. Я просто киплю від злості.
Пам’ятаєте гру “Як дістати сусіда”? Ось я була схожа на цього старого затюканого вояку. Одягаю рукавички, беру покійного кота і йду до зібрання з наміром відшмагати там всіх цих трупом. Збори затихають, побачивши мене, слова метушаться в голові і від сказу не можу вирішити, як образливо на них накричати, і раптом, несподівано для себе починаю читати ритуал.
Спочатку тихо, потім все голосніше і голосніше, піднімаю кота перед собою двома руками, як Сімбу, окреслюю ним хрест, натурально кричу останні слова audi nos (прям як в серіалі в найбільш напружений момент!). Бабки стоять, відкривши роти від шоку. Не знижуючи голосу, трохи опускаю кота, щоб було видно моє обличчя: «Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа проклинаю вас, тварини безбожні! Вийди!» – і наступаю на них, потрясаючи котом. Як вони бігли! Як кричали! Просто музика для моїх вух!
Настала довгоочікувана тиша і спокій. Ніхто не приходив до нас, нічого не підкидали. Ми побоювалися, що будуть серйозні наслідки у вигляді підпалу будинку, але бабки, побачивши мене, хрестилися і поспішно йшли. Я вирішила закріпити успіх, і написала крейдою у себе на воротах захисні символи, на хвіртках найбільш скажених бабок – окремі руни, встромила голки в косяк, розсипала сіль перед порогом. При зустрічі дивилася прямо в очі і шепотіла-бурмотіла.
Відтоді сусіди оминали нашу хату десятою дорогою. Боялися навіть глянути на подвір’я. Тільки швидко хрестилися, коли бачили мене або ж чоловіка біля воріт. Друзі аж до сліз сміялися, коли дізналися про наш план помсти.
Дівчина вчинила правильно? А у вас траплялися схожі випадки?
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
Відмовилася дати зовиці грошей на лікування дитини, вже накипіло. Вони ще колишній борг не повернули. Думає, що ми ті купюри малюємо чи що?
У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч. Тато на кухні ходив туди-сюди. Мами досі не було
Чи вмієте Ви бути поруч зі справжнім чоловіком? Стаття, яка відкриває очі!
Художник-самоучка перетворює металеве сміття в неймовірні скульптури
Чудова притча про заздрість. Прочитайте, у цих словах стільки мудрості!
Справжня любов виглядає ось так, що б там не казали
– Люди, схаменіться. Ви хочете відібрати в хлопчика ті мізерні крихти? Ваші діти набагато кращі за вас. Вони навчилися співчувати та робити добро
“Мамо, не забороняй мені плакати”. Важливе нагадування всім батькам!
Ніколи не ігноруй ці 10 важливих символів уві сні …
7 прихованих послань долі, на які варто звернути увагу кожному
Рецепт маринованих огірків та помідорів в одній банці. Скільки не заготовиш, завжди мало
Дивовижні рослини світу, про які вам не розкажуть на уроці біології
Ви почнете вірити в чудеса та переконаєтеся, що доля є і Бог теж. Вони все бачать і обов’язково допоможуть в скрутну хвилину, коли нам дійсно знадобиться допомога.
