Ми з чоловіком розлучилися 10 років тому. Подруга одразу запропонувала мені поїхати разом з нею на заробітки в Італію. Я не довго думала погодилася, адже мене нічого не тримало, а грошей треба було.
Думала, що трохи побуду і вернуся, але все затягнулося на роки. Тим часом на Батьківщині у мене виріс й одружився син. Ми з ним постійно підтримували зв’язок. Звичайно, я кожного місяця відправляла йому частину своєї зарплатні.
Нарешті прийшов момент повертатися додому. Яка я була рада, що це все закінчилося. Тепер я змогла обійняти свого сина з невісткою і вперше взяти на руки онуків. А молоді зробили собі розкішний ремонт завдяки моїй допомозі.
Хоча квартира у них в старому будинку, але все виглядала гідно й зі смаком.
Тож я висловила своє захоплення, а потім розповіла, що планую робити.
Сказала, що хочу придбати власне житло і налагодити особисте життя. Я вже тривалий час підтримую зв’язок з однокласником. Можливо, в нас щось вийде.
Однак син з невісткою зовсім не раділи, коли почули це.
Вони ж сподівалися, що я куплю їм нову трикімнатну квартиру, а свою двокімнатну вони зможуть здавати в оренду. Оце план вигадали! До цього часу вони жили за мій кошт і не збиралися це змінювати.
Якщо спочатку я думала пожити з молодими, а в старій однокімнатній квартирі зробити ремонт, щоб вигідніше продати, то після їхніх зізнань передумала.
Зараз у мене нове житло, в якому я паралельно роблю ремонт. Хоча ми з Іваном задумуємося про ще більшу квадратуру.
З дітьми у нас напружені стосунки. Ми майже не спілкуємося і онуків не виходить бачити часто. Та мабуть, це скоро зміниться. Адже днями невістка попросила посидіти з хлопцями, поки вона відлучиться на співбесіду. Вони з сином зайнялися пошуками роботи.
Справді, а скільки можна сидіти на чужій шиї? Тим паче у мене також ще є плани на життя.
А що ви думаєте з цього приводу? Чи повинні діти сидіти на шиї у своїх батьків?
