Це реальна історія, яка трапилася в друзів моєї сім’ї.
Вони познайомилися на дні народження моєї мами. Тоді їм було за сорок і вони зрозуміли, що хочуть провести старість вдвох.
Через деякий час вони вирішили створити повноцінну сім’ю і всиновити дитину. Оформили всі необхідні документи і взяли маленьку дівчинку, яку назвали на честь жінки.
В дитинстві вона була тихою і спокійною дитиною, яка ніколи не плакала і не вередувала. Та в один момент все змінилося. У підлітковому віці вона почала тікати з дому і ходити на різноманітні гулянки. Окрім цього вона крала в батьків гроші, а ночувати залишалася з хлопцями, мовляв, у них любов.
Мати це дозволяла, бо сама постійно твердила, що дівчині головне вдало вийти заміж. Навчання взагалі не на першому місці. Вона навіть дивувалася, чому я в свої 24 продовжую займатися саморозвитком. Адже виходить, що я провалила головну місію жінки: створити сім’ю і дбати про дітей з чоловіком. Цього правила вона дотримувалася у вихованні своєї дочки.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Зрештою ситуація з підлітком ставала все гіршою. Вона пила, курила і прогулювала школу. Батьки намагалися з нею поговорити і просили, щоб дівчина себе так більше не поводила, але на ці слова вона не реагувала.
А цього року, коли вона не здала ЗНО, батьки виставили її за двері. Вони взяли її з дитячого будинку, а коли дівчина перетворилася на тягар – просто вигнали. Це гени винні у її поведінці чи погане виховання?
Зараз батьки продовжують жити своїм звичним життя і зовсім не турбуються, де їхня дочка. Кажуть, що вони помилися, коли вирішили всиновити дитину з поганими генами. Нас обурювало таке ставлення, але наші зауваження, щодо неправильного виховання вони не хотіли слухати.
Батько намагався карати дівчину за її вчинки, але мати кожного вечора знову відпускала її з друзями. І це постійно повторювалося.
Я не очікувала, що наші знайомі здатні на такий вчинок. Вони взяли дитину з дитячого будинку заради власного експерименту. Коли він не вдався, то просто вигнали дівчину на вулицю А в неї ж немає ні житла, ні грошей. Якби вони не удочерили її, то зараз дитина отримала б хоч якусь кімнату. Батьки взяли на себе відповідальність, але не змогли дати дівчині правильного виховання.
Зараз дитина повернулася в сім’ю. На це вплинули наші неодноразові розмови. Увесь цей час вона жила у свого друга і шукала роботу. Тепер дівчина не водиться з сумнівними компаніями і відвідує психолога.
А які у вас думки щодо цієї історії?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
25 фотографій, які обдурять ваші очі
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Тільки не починай з телефонів у перший день, добре? – Ігор кинув свій смартфон на рушник і пішов у воду. Олена всміхнулась: – Я взагалі-то твоя дружина, а не митник.
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
Свого часу, ти кинула мене, як непотрібне кошеня. Згадала лише тоді, коли я стала дорослою
