Бабця Параскевія відсвяткувала свій 92 день народження. Старенька зібрала у своєму домі 5 поколінь

Сьогодні бабці Параскевії виповнилось 92 роки. Зібралась уся найближча родина.

Хоча два роки тому на ювілей позбирались діти, внуки та правнуки зі всіх куточків України.

Баба Параска уже й праправнуків мала. Правнучка Олена привезла їх з собою. Потішити бабусю.

Подумати тільки у хаті старенької п’ять поколінь зібралось. Бабця була дуже задоволена. Нафотографувалась з усією родиною. Вона була ще дуже жвавою. Не лежала цілий день на ліжку. І до курей подивилась, і їсти наготувала. Дочка приходить допомагає, живе від неї через дві хати. Хоч і Наталці 70 уже стукнуло, теж сили не як у молодої.

Посиділи гарненько, пообіцяли на наступний рік зібратись теж і розійшлись.

Олена наступний ранок почала, як зазвичай. З настанов дітям. Зараз з ними вже легше сину 10, а доньці 12.

– Юрчику, після школи прийдеш розігрієш обід у мікрохвильовці, Даринки ще не буде, вона до подружки піде.

– Мамо, ну що ти мені постійно одне й те саме повторюєш. Я знаю. Вже немаленький – говорив син.

– Немаленький.. Минуло тижня цукерок об’ївся і живіт кого болів?

Олена відправила дітей на навчання і сама пішла на роботу.

Юра повернувся додому в обід, наробив собі канапок з ковбасою і сів гратись за комп’ютер. Та до нього зателефонував друг, кликав гуляти.

– Ти куди вчора зник? Не відписував.. – спитав друг, коли вони зустрілись.

– Та я в селі був. Там якась моя дуже стара бабуся день народження мала. Уявляєш, вона вже прожила 9 моїх життів. Мені 10, а їй уже цілих 90.

– І що там було цікавого?

– Та нудьга повна! Навіть поговорити ні з ким. Усі люди там якісь древні були. Я хіба там полуницю їв, прямо з городу. Я бачив, як вона росте.

– Ну гаразд, Юрко. Давай до інших підемо на річку.

Олену на роботі зустрілась зі співробітницями. Вони почали обговорювати хо як провів вихідні.

– І як минули твої? – спитала Оксана.

– Та добре. Їздили до прабабусі день народження святкувати.

– До бабусі ти хотіла сказати?

– Ні, ні. Моїм дітям вона вже прапрабабуся. У нас велика родина. Усіх в одній хаті і не збереш.

– А ще хто був?

– Та з молодих тільки я з чоловіком. Батьки були, бабуся з дідусем, ну і малеча моя.

Світлана Василівна, внучка баби Параски теж хвалилась дівчатам на роботі святкуванням дня народження. Вона працювала на заводі головним бухгалтером. Там же працював і її чоловіком начальником складу. Жінці було 48 років.

Дівчата дивувались цій новині.

– Світлано Василівно, а у вас ще бабуся жива?

– Жива. 92 роки виповнилось. Вона ще той живчик. Думаю столітній ювілей справить такий, що вся Україна говоритиме. Уявляєте, бабця п’ять поколінь зібрала в своєму домі.

В селі до дочки Наталки теж підходили, розпитували про здоров’я мами. Якраз нагрянула сусідка Галина.

– Як там Параска? Дихає ще?

– Не дочекаєтесь, тітко Галино. Вона вас точно ще переживе! – жартували жінки.

– А хто був то?

– Та з дорослих тільки я зі Семеном. Решту всі молоді..

– А Свєтка твоя де зараз? Довго ще їй до пенсії?

– Та от 50 тільки стукнути має через два роки. Кажу ж молода ще. Вона у місті з чоловіком на заводі працюють.

А бабця Параскевія сиділа у хаті за столом і з приємністю згадувала, як усі внуки та правнуки її вітали. 

– А я ще не стара. От доживу до 100, тоді точно усю родину зберу..

От як по-різному сприймається вік у різний період нашого життя. Для когось усі надто дорослі, для інших усі надто молоді. Та потрібно цінувати кожен момент прожитого нами життя.

А скільки найбільше поколінь збиралось у вашому домі?

Viktoria
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector