Сестра чоловіка наказала мені не пхати мого носа після чого сильно пожаліла

Майстри гарно попрацювали. Поставили додаткові двері в будинку. Тепер кожен мав свій ґанок, велике спільне подвір’я, яке не стали розділяти парканом. 

Три роки тому я вийшла заміж за Олега. Він тоді жив у своєму домі, а я прийняла усі його умови проживання. Я знала, що його подвір’я наполовину належить сестрі Наталі, яка жила в іншій половині будинку. Та вона чомусь вирішила, що має повне право розпоряджатися подвір’ям сама, наче лише вона там господиня. Сварки були за те чи сіяти траву чи квіти, чи ставити басейн і це при тому, що мова йшла за нашу частину. 

Її сильно заділо, що ми поставили у себе мангал, дерев’яну альтанку і дитячу гойдалку. Наталя сперечалася з нами, хоча коли сама щось робила на своєму подвір’ї, то нашої згоди не питала. Одного разу вона перенесла сміття після свого ремонту на наш бік. Чоловік спочатку терпів, але коли минув місяць, то не витримав і наказав його забрати.

Взагалі сварки між нами виникали дуже часто, навіть через якісь несуттєві речі. Наприклад, коли почався дощ, а я вирішила зібрати їхні речі з вулиці й занесла до свого додому, то почула замість подяки звинувачення у тому, що я грабіжниця і взагалі наводжу між ними ворожнечу. Що після моєї появи вони з братом тільки те і роблять, що сваряться. Мені було образливо чути такі слова, але у відповідь я нічого не сказала.

І свекруха часто підливала масла у вогонь. Стверджувала, раз сестра старша, то я мала б дослухатися до неї. Але по праву, я у невістках, тому маю тихенько сидіти й ні кого не обурюватись, пильнувати чоловіка і порядок в домі. Таке їхнє ставлення мені не подобалось. Та і чоловік часто через це сварився з ними. Самим смішним було те, що я нібито налаштовувала чоловіка проти них.

Відповіді на питання, чим я заслужила в них таке ставлення у мене не було. Тож я вирішила прислухатися до поради сестри й більше не лізти у їхні справи. Це спрацювало, я мала чистий спокій, поки не трапилася одна ситуація.

Наталя коли виходила з подвір’я, то не закрила за собою хвіртку. З часом через дверцята забрели сусідські кури, а за ними побіг і собака. На нашій частині не було ні грядок, ні квітів, а на частині Наталі були. Якраз достигала полуниця і рясніли пишні чорнобривці. Собака так ганяла за курми, що все потоптала. Пес не шкодив нікому раніше, але гратися обожнював. А я дивлячись на це, вирішила не втручатися. Я мовчки спостерігала за тим, що відбувалося, не хотіла знову бути винною. Коли Наталя повернулася додому, то не повірила своїм очам. На її грядках заснув чужий собака, а ягоди були зіпсовані. Вона миттю забігла до нашого будинку і почала викрикати до мене, чому я не спинила пса і не вберегла її грядки. На її вурчання я відповіла, що не втручалася, так я вона і просила. Чоловік стояв поруч і усе чув. Лице Наталі почервоніло як та полуниця, але на цей раз вона вже нічого не відповіла. 

Чи заслуговувала невістка таке ставлення до себе? Що б ви зробили на її місці?

JuliaG
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector