Вважаю, що чужу дитину важко виховати й знайти до неї підхід, адже це не рідна. Однак, проблеми можуть бути і з власним малюком. Тому ділити на “чуже” та “моє” не можна.
Я часто чула фрази “гени не зміниш”, “яблуко від яблуні”, але я в це не вірю і довела все на своєму прикладі.
Народилася я в селі і відразу втратила матір. Власне, вона при пологах і померла. Батько мій в цей час сидів у тюрмі за пограбування сусіда. Я його не звинувачую, адже причина вбити його була, та й всі в окрузі жили не за законами кримінальними, а за своїми. Навіть не знаю, чи сидить він досі чи на свободі. А може і давно його немає на світі.
Бабусь і дідусів у мене не було, а тітка відмовилася виховувати мене (вона вважала за краще п’янки). Мене віддали в дитячий будинок. У два роки мене усиновила молода пара. У дитинстві я була милою дитиною, але в підлітковому віці стала зовсім нестерпною, як розповідала мені мати.
Мені дуже подобалося скандалити, а незабаром у мене з’явилася звичка: злодійство. Я крала дрібні штучки навіть у своїх подружок. Пам’ятаю довгі розмови вечорами в сімейному колі. Мені намагалися пояснити, що правильно, а що ні. Ці розмови були частим гостем в нашому домі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Десь в 15 років важкий вік пройшов, і я нарешті, задумалася над власною поведінкою. Слова мами знайшли в моїй душі відгук.
Я почала справно ходити в школу, підтяглася в навчанні, перестала красти, записалася на уроки музики. Завдяки наполегливим старанням моїх батьків я стала тим, ким я є. Можливо, якби не їхня праця, я б лежала десь на вулиці п’яною або сиділа б за вбивство, як і мій батько.
Я закінчила школу із золотою медаллю, вступила до університету. Тепер у мене пристойна робота, але все, що у мене є – це заслуги моїх терплячих батьків.
У мене є своє рідне дитя, але мені дуже хочеться подарувати малюкові без батьків то тепло, яке колись мені дали мої прийомні батьки. Сподіваюся, я зможу також добре виховати малюка.
Навіть у хорошої людини, яка жодного разу нікого не скривдила, може бути малюк з “поганою” кров’ю. Гени тут ні до чого, адже все у руках батьків – виховання, опіка, любов. Треба пояснити, що таке “зло” та “добро”, що приносить користь та щастя, а що може засмутити та образити. Таке спілкування створює між вами небачений звязок. Дитина відчуває все, і якщо ви не будете приділяти їй достатньо уваги – втратите назавжди.
Чи погоджуєтеся ви зі словами жінки? Чому?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
