Близько двадцяти років тому мого чоловіка не стало. З того часу двох донечок я мусила виховувати сама.
Добре, що в мене була мама, на яку я часто могла розраховувати. Як би я була без неї — страшно уявити.
Грошей на сім’ю треба було багато. А де їх брати? Я довго думала і все ж вирішила: треба їхати за кордон на заробітки.
Дівчатка лишились з моєю мамою, а я до них приїздила лише на свята. Хотілось хоч пам’ятати, як вони виглядають. Але щомісяця я відправляла їм чималі гроші, хоча на себе витрачала дріб’язок.
Було то давно, а зараз мої дівчатка давно вже дорослі, зі своїми сім’ями та турботами.
Якось я поверталась з роботи, а телефон розривався він дзвінків молодшої доньки. Я так зраділа, що вона чи не вперше зателефонувала мені сама!
– Мамо, а як ти це поясниш? – репетувала у слухавку Єва. – Як ти посміла купити Оксані квартиру? Вона що, краща за мене, чи як? У неї ж чоловік є, то хай їй квартири і дарує! Я від тебе такого не чекала!
У словах Єви була правда. Донька з чоловіком збирали кошти, щоб переїхати з орендованої квартири. Частину грошей дали батьки нареченого. Логічно, що і я зі свого боку відправила 15 тисяч доларів.
Але чому це так зачепило Єву? Вона ж і сама має дуже успішного чоловіка. Власна квартира в них давно є, та і машина теж. Вона ніде не працює, нічим не займається, бо її усім необхідним забезпечують.
А от Оксана на власну квартиру назбирає не скоро: робота в неї не дуже прибуткова, хоча вона там працює за трьох.
Я б ще зрозуміла слова молодшої доньки, якби геть їй не допомагала. Але ж до обох доньок ставлюсь однаково. Одній повністю оплатила ремонт у новій квартирі, іншій – допомогла на квартиру назбирати. І після того вони ще сміють мене в чомусь звинувачувати? Та я ж все життя працюю, щоб вони ні в чому собі не відмовляли. Я зовсім не так виховувала своїх дівчаток.
Не шкодую про те, що допомогла старшій доньці. Я знатиму, що зробила для неї все, що в моїх силах. І вона мені за це вдячна.
Вибачити Єві я не можу, бо вона і досі телефонує Оксані, вимагаючи віддати їй половину суми, яку я подарувала. Бачте, все має бути чесно.
Я розгублена і не розумію, як реагувати на таку поведінку доньки…
Що ви мені порадите?
