Стою в супермаркеті. На касі черга. Переді мною 2 жінки.
Одній років зо 30, іншій – під 85. Бабуся стоїть, тримає в руках 2 купюри – 50 та 20 гривень.
На стрічці лежить тільки хлібчик, кілька картоплин і пляшка кефіру.
Касирка пробила усі товари і назвала ціну… Бабуся почала шукати в гаманці ще копійки, але жінка, що стояла позаду зупинила її і сказала:
– Я заплачу!
– Як же це? Не потрібно. У мене є гроші…
– Я Вам вірю. У мене просто дуже гарний настрій. Хочу комусь його передати…
Незнайомка простягнула касирці свої гроші.
– 10 гривень у Вас не знайдеться – не маю дрібних для решти.
– Я дам! – поспішила я.
Ми з дівчиною переглянулися і посміхнулися одна одній.
Бабуся розгублено спостерігала за всім цим дійством.
Після того, як касирка розрахувалася з нами, старенька підійшла до неї і тихенько спитала:
– То я можу забрати продукти просто так? І мені нічого за це не буде?
– Звісно ні, вони ваші!
– Дякую вам, дівчатонька. Скажіть мені свої імена – молитися за вас буду.
– Та не потрібно. Бог все бачить сам.
Вийшла з магазину і не йду – лечу, мов на крилах. Весь світ здається таким чудовим, привітним і барвистим. Добрі справи – от найкращий лік від поганого настрою і буденності життя!
Редакція “Цікаво про” закликає і своїх підписників робити добро, бо любов – вона як зернятко: з маленького виростає щось дуже велике і прекрасне.
Чи часто ви допомагаєте ближнім? Як саме?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
