Із Дмитром ми почали зустрічатись ще в школі. Мабуть, одинадцять років за однією партою дали своє, бо спілкуватись ми не перестали і після випускного.
Згодом навіть вступили в один університет, щоб і там не розлучатись. Мої батьки Дмитру дуже довіряли. Хлопцем він був ввічливим, вихованим, до мене ставився добре. Та і сім’я в нього була дуже хороша.
Щоб будувати своє майбутнє самостійно, Дмитро почав ходити на підробітки після пар. З часом ми взяли в оренду квартиру, і нашому щастю просто не було меж.
Ми прожили так три місяці, а потім дізналися, що доля підготувала нам “сюрприз”: я зрозуміла, що вагітна. Я боялась реакції Дмитра: у нас ще нічого немає, ми нічого не досягли… Звичайні студенти. Нащо нам дитина на першому курсі? А як сказати про це все батькам…
Я ледь дочекалась вечора, щоб повідомити Дмитру свою новину. Я вже готова була плакати, але він мене зупинив: “Чого ти плачеш? Усе ж добре. Головне, щоб дитина була здоровою. А ми з усім впораємося”.
У мене ніби камінь з душі спав. Але попереду було найгірше — розповісти про все батькам. Та батьки Дмитра зраділи нашій новині, бо дуже мріяли про внуків. На радощах вони навіть поїхали в гості до моїх рідних, щоб разом відсвяткувати таку подію.
Доки живота ще не було видно, ми з Дмитром розписались і перевелись на заочне навчання. З того часу стало ніби простіше. Батько Дмитра допоміг йому влаштуватись на хорошу роботу, зарплата там була пристойна. Своє життя ми могли забезпечувати самі.
Але і батьки допомагали всім можливим: придбали і ліжечко, і візочок, і речі для внучки. Та ще й ходили зі мною по лікарях, коли самій страшно було.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Пройшло дев’ять місяців, і я народила чудову здорову дівчинку. Поки з дитиною було важко, ми жили в батьків Дмитра. Його мама навчала мене всього, що знала сама. Та і моя мама була в нас практично щодня, щоб свекруха менше втомлювалась.
А скоро ми переїхали у власне житло. Біля нашого дому був парк, у якому я колись і зустріла свою колишню однокласницю.
– Ого, це ти що, народила вже? А куди тільки твої батьки дивляться? – зверхньо запитала вона.
– Так, народила. І батьки були дуже цьому раді. Сім’я у нас хороша, заробляємо самі. І жити тепер є заради кого. А ти що, і досі сама, як завжди? – зачепила я її у відповідь.
У цей момент я зрозуміла, які ж чудові в мене батьки. Вони готові заради нас на все.
Тепер я відчула, що сім’я — найбільше для мене щастя. І я обіцяю цінувати кожен момент, прожитий разом.
Чи підтримали б ви своїх дітей у такій ситуацій?
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
10 подарунків, які потрібно робити свого тіла кожен день
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
10 речей, які дратують кожен знак зодіаку. Ну прямо з мене списано:
Забутий рецепт чудодійного засобу від варикозного розширення судин
Приколи українською. Картинки та жарти на будь-який смак
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Манікюр на Новий рік 2020: фото робіт та тематичні ідеї новорічного манікюру
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
Досі не можу повірити, що таке дійсно існує! Добірка 19 фото, після перегляду яких виникає одне питання – невже це правда, а не фотошоп?
Чому розумним людям складніше знайти кохання
7 прихованих послань долі, на які варто звернути увагу кожному
