– Софіє, підійди, будь ласка, до мене після уроків – сказала класна керівничка.
Того дня дівчина була сама не своя. На уроках сиділа і не реагувала ні на друзів, ні на вчителів. Викликала тим підозри, а обов’язок вчительки був дізнатися в чому проблема.
День тому Софія стала свідком неприємної ситуації. Це сильно її засмутило. Але вона не знала, як вчинити правильно.
Батько Софії був досить успішною і впливовою людиною. Займав керівну посаду. Його дружина ніколи не працювала. А дочці він забезпечив навчанням в приватній школі. Та коханої не стало 4 роки тому. Чоловік сильно сумував, але хвилювався, що у такому віці дочці важливо отримувати жіночу увагу. Так у їхній квартирі з’явилась на 10 років молодша від тата Ілона. Батько знову став радісним і щасливим.
Того вирішального дня скасували останні два уроки, Софія пішла додому. На порозі квартири вона помітила чоловіче взуття, але її тато такого не носив. А потім з кімнати вийшов якийсь незнайомець. Швидко одівся і зник. Ілона зустріла її у халаті.
– Як ти могла? Батько у відрядженні, а ти сюди коханців приводиш? – кричала Софія.
– Дівчинко! Не ти мене будеш вчити життя! Посмій тільки батькові розповісти. Він бачить, що ти явно мене недолюблюєш, але все одно повірить мені!
– Я не хочу тебе бачити! – дівчина пішла у свою кімнату і більше з неї не виходила. – Він завтра приїде, і як мені це розповісти? Він же любить її. За що вона так? – дівчина ще довго не могла заснути від важких роздумів.
– Як у тебе справи, Софіє? Вчителі кажуть, що ти сьогодні якась не така. Щось сталося? – керівничка намагалася хоч якось її розговорити.
– Ні, просто втомилась. Важкий рік, репетитори. Потрібно відпочити. Більше не повториться. Перепрошую.
Вчителька не стала її більше затримувати. Та повертатися додому Софія не хотіла. Дівчина крутилася довкола школи, а потім пішла гуляти містом. Їй подобалось вдивлятися у перехожих. Так вона хоча б не думала про ситуацію.
– Той чоловік виглядає щасливим. А он та дівчина напевно йде на побачення. У тієї жінки смішний песик. О, хлопець зі сумкою схожий на мого однокласника. – подумки коментувала вона. За мить він був вже перед нею:
– Ти чого тут сама? – спитав однокласник.
– Та вирішила пройтися.
– Уроки закінчились 4 години тому. Ти досі з рюкзаком?
– А що такого… А ти звідки?
– Он на тренуванні був. Та давай, зізнавайся, що тобою. Поводишся якось дивно.
– Тільки ти нікому не кажи!
– Звісно! Ти ж мене знаєш!
– Тато сьогодні повертається з відрядження. І він нічого не знає про свою Ілоночку! Та змія вчора іншого привела! Я застукала їх, коли нас відпустили з біології.
– Оце так сюрприз!
– Я не знаю, як йому це розповісти. Він же любить її. А це розіб’є йому серце.
– Правда рано чи пізно стане відомою. – Сашко заспокоїв подругу і провів додому.
Дівчина відчинила двері й побачила батькову валізу. А зі спальні лунали сварки. Софія підійшла ближче. Батько відкрив шафу і виймав звідти усі речі жінки. Вони помітили дівчину.
– І ти повірив у те, що наплело тобі це дівчисько? – тикала пальцем жінка.
– Ти мою дочку сюди не приплітай, зрозуміла!? – сердито відповів тато. – До чого тут вона?
– А звідки ти дізнався? Не вір нікому, хтось заздрить нам! Вони хочуть, щоб ми посварилися! Але ж я люблю тільки тебе! Прошу! Послухай мене!
– Ти зробила свій вибір! Передай своєму хахалю, що я бажаю вам щастя! І на майбутнє, попроси, щоб він видалив ваші вчорашні фото. А то ще крім мене комусь відправить! Буде неприємно! А тепер забирайся!
Ілона пішла, забравши усе своє. Чоловік сидів розчаровано на дивані, а на килимок падали його тихі болючі сльози.
– Тато, все наладиться! Ти заслуговуєш на краще!
– Ти ж моє, золотко! Нічого, все буде добре! Життя продовжується.
А у вас була ситуація, коли ви сумнівалися чи варто говорити правду?
