Ольга мріяла про покупку квартири, тому надзвичайно раділа, коли стала власницею однокімнатного житла. Їй подобалося все: ремонт, дрібні деталі, квіти в під’їзді і сусіди навколо.
Жінка безкорисливо прибирала на сходовому майданчику, створювала затишок навколо і раділа своєму щастю.
Проте буквально через місяць розпочалися перші неприємні ситуації. У вазонах в під’їзді з’являлися бички від сигарет. Ольга вирішила залишити там попільничку. Та не пройшло й кількох днів, як вона зникла, а на землі лежав розбитий горщик.
Жінка дізналася, чиїх це рук справа. Вона спекла яблучний пиріг і вирішила навідатися до цього сусіда в гості. Чоловік заявив, що йому не потрібно читати моралей. Він повноправний мешканець дому, тому буде курити там, де йому хочеться. А щодо квітів, то вони його дратують. Ольга спробувала поговорити з консьєржкою, але з цього також не вийшло нічого хорошого. Власне нахабний сусід був її сином, тому вона одразу стала на його захист.
Наступні місяці для жінки були нестерпними. Дивним чином у її квартирі постійно вибивало світло, у двері регулярно дзвонили, а дроти “самостійно” обривалися. Ольга мовчки плакала вечорами. Одного дня до неї прийшла консьєржка з пропозицією продати їй нерухомість. Мовляв, жінці і так тут не комфортно жити, а її син саме зібрався одружуватися. Гроші за помешкання пропонували мізерні.
Це все подруга розповіла мені за чашкою чаю. По щоках котилися сльози, а в очах був відчай. Зрештою, ми вирішили, як вчинити в цій ситуації.
Ольга розмісила оголошення про продаж квартири. Консьєржці пояснила, що хоче продати її за більш вигідну суму. Проте потенційні покупці розверталися ще на вході в під’їзд, коли чули від сусідки розповіді про те, що в будинку багато недоліків, а серед мешканців одні наркомани й алкоголіки. Залишився останній охочий поглянути на квартиру.
Недільного ранку в кабінет консьєржки зайшла циганка. Вона була у колоритному одязі з цигаркою поміж золотих зубів. Поруч стояла ще одна молодша дівчина з животом і двоє дітей. Компанія здійняла галас і найстарша жінка сказала:
– Гей, дорогенька, покажи нам квартиру, що отут продається. Мене Марією звати, а це Люба. Може ручку простягнеш і я тобі погадаю? Гей, всю правду скажу!
Четверо циган навели стільки шуму, ніби прийшов цілий табір. Замурзані діти встигли розбити чашку на столі, перевернути шухляду і порозкидати стопку документів. Менший хлопчик почав голосно плакати, але ніхто на нього не звертав уваги. Жінки вхопили попід руки консьєржку і поволокли її до ліфта.
Ольга вже чекала на гостей. Вона запросила циганок у квартиру, а заплакану дитину одна з жінок залишила на консьєржку.
За декілька хвилин малюк встиг наробити стільки шкоди, що його нянька буквально втратила дар мови. Непосидючий хлопчик бігав сходами, дзвонив у кожні двері, розкидав речі і не піддавався жодному контролю.
Зрештою циганки вийшла з квартири зі словами:
– Дякуємо тобі, дорога! Квартира нам сподобалася і ціна підходить. Переїдемо тепер сюди цілим табором. А на тебе чекає щасливе майбутнє і чоловіка доброго зустрінеш! Повір мені на слово!
Марію підхопила молодша циганка і вони завили хором циганських пісень.
Ввечері у двері Ольги подзвонили. Жінка не одразу відкрила, але зрештою зустріла на порозі консьєржку з сином і кількома іншими сусідами. Вони були не з пустими руками, а з пляшкою шампанського та гостинцями. У хамовитого чоловіка в руках був вазон.
Напередодні ми відвідали театр “Ромен”. Директор Марія радо погодилася нам допомогти. Після затіяної вистави ми знову завітали до них на чай.
– Яке ж ми отримали задоволення! Наша трупа в захваті від імпровізації. Адже сценарій – це одне, а те, що було вчора – ось що надихає акторів. А мого онука ви бачили? Йому тільки шість років, а такий талант росте! Зіграв свою роль на відмінно. Тепер він невіддільний учасник нашого акторського складу. Дякую вам, дівчата, за можливість взяти участь в такому неймовірному спектаклі! – із захватом в очах говорила Марія.
А що ви думаєте про такий метод боротьби із недружелюбними сусідами?
