Одного разу я став свідком розмови мого співробітника, який казав, що зробить все, щоб від нього забрали його собаку. Адже та німецька вівчарка йому дуже надоїла. Її треба годувати, купати, вигулювати, а ще терпіти гавкіт і купи шерсті. Я вирішив допомогти і зателефонував до батька, щоб поцікавитися, чи не потрібен йому собака для охорони території. Він погодився забрати тварину до себе на роботу.
Наступного дня ми поїхали до співробітника. Він зустрічав нас у своєму дворі, а поруч був пес зовсім не схожий на німця: облізла шерсть, зіщулені вуха, обдерті лапи. Одним словом виглядав він не дуже.
Коли ми привезли собаку додому, мати встигла наварити каші з м’ясом. Однак він був настілки голодний, що їв з шаленою радістю навіть хліб. Тим часом ми вирішили поїхати в місто і купити все необхідне, щоб привести звіра в порядок. У нас не було ні повідка, ні ошийника, ні окремої миски.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Зрештою собаку ми назвали Цезарем. Спочатку ніхто не планував залишати його в себе вдома, але усі так до нього привикли, що не змогли більше відпустити. З 20-кілограмового пса він перетворився на 35-кілограмову вівчарку.
Я подбав про всі необхідні щеплення і оплатив візит до ветеринара. Після необхідного лікування ми віддали Цезаря до кінолога, який навчив його виконувати певні команди і слухати своїх господарів. Тепер це справжній охоронець. Влітку батьки планують взяти його на дачу, щоб чужинці навіть не наближалися до нашого забору.
Зараз Цезар став повноцінним членом нашої сім’ї. А батько й зовсім не уявляє свого життя без нового друга. Потрібно з добротою ставитися до беззахисних тварин і пам’ятати, що ми відповідаємо за тих, кого приручили.
А у вас є домашній улюбленець?
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
Шлях до щастя: дізнайтеся, який з них підходить вашому знаку Зодіаку
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Тільки не починай з телефонів у перший день, добре? – Ігор кинув свій смартфон на рушник і пішов у воду. Олена всміхнулась: – Я взагалі-то твоя дружина, а не митник.
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
Досі не можу повірити, що таке дійсно існує! Добірка 19 фото, після перегляду яких виникає одне питання – невже це правда, а не фотошоп?
Чому розумним людям складніше знайти кохання
Приколи українською. Картинки та жарти на будь-який смак
7 прихованих послань долі, на які варто звернути увагу кожному
Кабачкова ікра — 5 гарних рецептів приготування, які мають бути у кожної господині
Інструкція з приготування домашньої маски з желатином
– Будь ласка, мій паспорт та ключі в кишені. А моя собака… не кидайте її напризволяще
