– У вас помилка, – касирка відсунула картку. – Оплата не проходить. – Вчетверте, – чоловік у черзі глянув на годинник. – Може, уже готівкою? – Якби була готівка, я б не стояла тут з дитиною, – жінка міцніше притисла хлопчика в куртці.

– У вас помилка, – касирка відсунула картку. – Оплата не проходить.

– Вчетверте, – чоловік у черзі глянув на годинник. – Може, уже готівкою?

– Якби була готівка, я б не стояла тут з дитиною, – жінка міцніше притисла хлопчика в куртці. – На картці є гроші.

Телефон у неї в руці знову показав: "Спробуйте пізніше".

– Приват24 теж ліг? – хмикнув хтось іззаду. – А вчора ж писали: "все стабільно".

– Не нагнітайте, – сказав чоловік у пальті. – У всіх великі системи падають.

– У всіх? – жінка різко обернулась. – У моєї дитини температура 39. Мені не потрібна філософія, мені потрібне жарознижувальне.

Касирка зітхнула:

– Я можу відкласти товар на десять хвилин. Далі – або оплата, або я пробиваю наступному.

– Наступному? – позаду вже виставляли на стрічку каву, корм для кота і батарейки.

– Давайте я оплачу, – тихо сказав хлопець у худі. – Потім скинете.

Жінка глянула на нього, потім на екран телефону.

– А якщо не скину?

– Значить, це буде найдорожчий сироп у моєму житті.

Вона мовчки кивнула.

– Стоп, – чоловік у пальті виступив уперед. – Тобто банк бреше, система сиплеться, а ми тепер ще маємо скидатись за них?

– Вам що, шкода? – огризнулась касирка. – Тут дитина стоїть.

– Мені шкода всіх, кого роблять дурнями, – відрізав він і підняв телефон. – Ось офіційний пост: "усе працює стабільно". Красиво, так?

– Та заберіть уже свій сироп, – прошипіла жінка хлопцеві в худі. – Не треба мені подачок під камеру.

– Подачок? – хлопець відсмикнув руку від термінала. – Я взагалі-то допомогти хотів.

– Допомогти? – чоловік у пальті фиркнув. – Ні. Ви хотіли відчути себе хорошим за чужий рахунок.

– А ви що хочете? – касирка вже не стримувалась. – Скандал? Ви його вже маєте.

У черзі хтось засміявся, хтось почав знімати.

Телефон жінки завібрував. Вона відкрила пост банку, де під графіком було написано: "лише 0,5% платежів мають труднощі".

Вона показала екран усім:

– "Лише". Коли ти в тих "лише", тебе раптом не гріє статистика.

– Це не означає, що банк валиться, – кинув чоловік у пальті. – Не треба сіяти паніку, як базарні бабки.

– А не треба людям брехати, що все вже нормально, поки вони стоять на касі, як жебраки, – відповіла вона.

– Жебраки – це коли живуть одним рахунком і вірять, що система їм щось винна, – сказав він так голосно, що в магазині стихло. – Дорослі люди мають мати план Б, а не істерику на весь зал.

На секунду навіть касирка замовкла.

– Тобто якщо банк заблокував тобі доступ до твоїх же грошей, винен ти? – спитав хлопець у худі.

– Якщо в тебе немає двадцяти гривень про запас на дитячі ліки – так, частково ти, – відрізав той.

– Спробуйте повторити це матері з температурною дитиною ще раз, – тихо сказала касирка.

– Легко, – він повернувся до жінки. – Ваша паніка не робить вас правою.

Вона взяла сироп зі стійки й поклала назад.

– Не треба, – сказала хлопцеві. – Я не візьму.

– Та ви серйозно? – видихнув він. – Через цього клоуна?

– Через те, що я не хочу, щоб на мене дивились, як на людину, яка не може купити дитині ліки.

– Але ж не може, – кинув чоловік у пальті.

Після цього жінка вдарила його не сильно – відкритою долонею, коротко, при всіх.

У магазині хтось ахнув. Хтось одразу написав: "оце так".

– Викликайте охорону! – закричав чоловік, тримаючись за щоку. – Це напад!

– Напад? – касирка гірко всміхнулась. – А коли людям брешуть в обличчя – це сервіс?

– Жінко, ви зараз ще й касира підставите, – сказав хтось із черги. – Вона тут до чого?

– А я до чого? – рвучко відповіла касирка. – Мені весь день кричать, ніби я вам той банк ламала!

Телефон хлопця в худі пищав. Він дивився в екран.

– О, дивіться, – сказав він. – Новий коментар від банку: "перебої локальні, не варто драматизувати".

– Не варто? – жінка засміялась так, що це прозвучало гірше за крик.

Чоловік у пальті поправив комір, підняв із підлоги її картку, покрутив у пальцях і простягнув.

Вона не взяла.

Тоді він поклав картку біля каси, дістав гаманець, купив собі пляшку води, подивився на сироп і сказав:

– Для істерик нічого не продають?

І пішов, поки хлопчик тихо спитав:

– Мамо, ми сьогодні теж будемо "лише нуль п'ять"?

Valera

Популярне