Мало хто знає, але чебуреки — національна страва кримських татар. У перекладі з їхньої мови “чебурек” дослівно означає “сирий пиріжок”. Чебуреки довгий час були популярними і досі мають своїх поціновувачів.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Рецептів чебуреків зараз є чимало, всі вони різні: з різним тістом, наповнювачами, рівнем обсмажування. Зрештою, вони різні за смаком, місцем купівлі і ціною. Часто вони продаються в кіосках, які не викликають цілковитої довіри. Особливо це стосується батьків, які піклуються про безпеку своєї малечі. Але це не привід відмовляти собі в улюблених чебуреках! Приготуйте їх самостійно вдома і будьте впевнені в їхній безпеці!
Як приготувати чебуреки
Зараз ми розкажемо вам про декілька правил, дотримання яких точно забезпечить вам соковиті, в міру обсмажені і хрусткі чебуреки!
1. Тісто
Перед його замішуванням обов’язково просійте борошно. Воно збагатиться повітрям, завдяки цьому тісто буде пишнішим та м’якшим. Воду для тіста обов’язково закип’ятіть і додайте ще гарячої.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Остудіть суміш для тіста до кімнатної температури, а потім додавайте інші інгредієнти. Замісивши густе тісто, помістіть його в плівку і покладіть в холодильник на 30 хвилин. Після охолодження воно буде краще розкочуватись.
Щоб чебуреки не вбирали забагато олії, можна додати в тісто ложку горілки. А щоб було іще м’якшим, додайте 1 яйце або замініть воду на молоко.
2. Фарш
Справжні фанати чебуреків відмовляються від прокручування фарбу у спеціальних пристроях. Вони стверджують, що м’ясо потрібно порізати на дрібні шматки ножем і це збереже первинний смак. М’ясо не має бути прісним, а якщо жиру не вистачає, то додайте кубик масла.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Не обов’язково у фарш давати воду. Можна її замінити мінералкою, бульйоном, кефіром. Справжні гурмани додають в фарш для чебуреків зелений або чорний час. Якщо фарш не достатньо густий, то не давайте багато рідини. Також його можна обсмажувати 5-7 хвилин перед покладанням у тісто.
Чебуреки з м’ясом
Інгредієнти для тіста:
- 500 мл води
- 1 кг борошна
- 1 ст. л. рослинної олії
- 1,5 ч. л. 9% – го оцту
- сіль за смаком
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Інгредієнти для начинки:
- 500 г м’ясного фаршу (суміш яловичини та свинини)
- 200 г цибулі
- 2 ст. л. води (бульйону, кефіру, зеленого або чорного чаю)
- сіль і перець за смаком
- 1 ст. рослинної олії для смаження
Спосіб приготування:
1. Просійте борошно через дрібне сито.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
2. Закип’ятіть воду, вилийте її в глибоку посудину, додайте солі та олії.
3. Додайте частину борошна і вимішайте до однорідної консистенції.
4. Остудіть, додайте оцет і решту борошна.
5. Помістіть борошно в плівку і покладіть в холодильник на 30 хв.
6. Поріжте м’ясо та цибулю. Лайфхак: цибулю можете розкачати качалкою, так вона буде м’якшою. Змішайте цибулю з м’ясом, додайте спецій за смаком. Додайте воду і обережно помішуйте, якщо робити різкі рухи — м’ясо злипнеться. Залиште на деякий час фарш, щоб він просочився спеціями.
7. Поділіть все тісто на маленькі кульки, приблизно см в діаметрі. Розкачуйте кожну кульку дуже тонко.
8. На одну кульку кладіть столову ложку підготовленого фаршу, розрівняйте його ложкою, загорніть і зліпіть краї.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
9. Розігрійте сковорідку, дочекайтесь, поки олія закипить.
10. При смаженні важливо, щоб чебуреки повністю були покриті олією.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
11. 1 чебурек потребує обсмаження по 3 хв на кожен бік.
12. Не забудьте викласти чебуреки на поверхню, через яку олія могла б стекти: паперові рушники чи друшляк.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
13. Насолоджуйтесь хрусткими чебуреками! Смачного!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Чебуреки за цим рецептом будуть ідеальними! Тут ідеальні інгредієнти, їхні пропорції, зазначений час приготування кожної складової. Можете куштувати їх із соусами. Смачного!
А ви теж обожнюєте чебуреки?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Ти серйозно купив квиток на ті числа зі сну? – Купив. А що? – Нічого. Просто смішно, що ти називав мене дурепою за гороскопи. Максим поклав телефон на стіл і мовчки показав фото екрана.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Це хто в тебе, Галино Іванівно, пакети тягає? Нова доглядальниця? – Це моя онука. – Онука? Та не сміши. Твого сина ти двадцять років людям “вигнала”. Тепер і онука знайшлася?
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
