Коли я дізналася про те, що почалася війна — думала, що збожеволію від страху і тривоги. Ніхто не міг гарантувати нам безпеку, а після перших бомбардувань житлових масивів я зрозуміла — пора переїжджати.
Подруга давно запрошувала мене до себе в Італію, роботу навіть запропонувала. Я погодилася. Рідну домівку залишати мені зовсім не хотілося, але іншого виходу просто не бачила.
Думала, що мама і сестра теж поїдуть зі мною — місця знайшлося би для всіх, але вони навідріз відмовилися.
Настя навчається в університеті, мама доглядає за своїми старенькими батьками. Лише мене нічого не тримало в Україні. У мене була робота, але за ті копійки навіть не збираюся наражатися на небезпеку.
В Італії я дуже швидко влаштувалася на роботу. Побачила оголошення на сайті про те, що потрібна жінка, яка зможе доглядати за чоловіком з особливими потребами. Господиня з мене непогана, та й фізично я досить витривала — погодилася!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
За кілька днів мене запросили на співбесіду. Познайомилася з власником будинку. Педро видався мені дуже привітним і щирим чоловіком, на вигляд йому не більше 35 років. Я йому, схоже, теж сподобалася — увесь час очей з мене не зводив.
Після недовгих роздумів мене таки взяли на роботу. Я мала готувати їсти, прибирати в будинку і допомагати Педро, якщо йому щось буде потрібно. Зарплата була дуже солідна, тому половину суми я відправляла своїм рідним в Україну — їм гроші в такий непростий для країни час точно потрібніші.
Не минуло й 2 місяців, як ми з хазяїном будинку стали дуже близькими. Він розповів мені, що брав кілька років тому брав участь в кінних перегонах — так і отримав травму спини, після чого опинився в інвалідному візку. Коли його дружина дізналася, що шансів небагато — без жодних докорів сумління покинула його напризволяще.
Як можна було так вчинити з людиною, яку кохаєш — гадки не маю… Педро — прекрасний чоловік! Добрий, уважний, вродливий, турботливий… Щоразу, як я його бачу — моє серце мало не вилітає з грудей. Схоже на те, що я закохалася.
Педро теж почав дивно поводитися: соромиться мене, в очі не дивиться. Літня санітарка, яка іноді мені допомагає, сказала мені, що він ще ні до кого так прихильно не ставився, як до мене.
Одного дня наші почуття накрили нас з головою… Ми зрозуміли, що між нами є щось значно більше, ніж дружба чи просто робочі стосунки.
Педро хоче взяти мене заміж. Тиждень тому пропозицію навіть зробив! Я була на сьомому небі від щастя, сподівалася, що й мої найрідніші за мене порадіють, але не так сталося, як гадалося.
– Ти що, божевільна?
– Чому, мамо?
– Збираєшся вийти заміж за інваліда? Та ж він навіть за собою доглянути по-людськи не може!
– То й що? Але я його кохаю.
– Словом, якщо ти хочеш поєднати своє життя з цим італійцем, про нас можеш забути.
Я навіть не знала що на таке відповісти, на якийсь момент просто дар мови втратила. Чому вони так відреагували на новину про наше кохання?! Чим Педро їм не догодив?
Довго шукала відповіді на ці питання, а потім мене наче осяяло — вони бояться втратити гроші, які я їм відправляю з кожної зарплати! Ну, звісно, як тільки я стану дружиною власника будинку — він перестане платити мені зарплату, а грошей, які він виділятиме на мої потреби може не вистачити на всіх!
Ніколи б і припустити не могла, що моя мама і сестра такі меркантильні люди! Це ж треба — готові продати моє щастя за якихось нещасних кілька сотень євро.
Тепер сама не знаю, чи хочу спілкуватися з такими корисливими родичками… В одному певна на всі 100% – Педро я ніколи і ні за що не залишу!
Редактори “Цікаво про” вважають, що героїні цієї історії треба навчитися жити власним розумом і чинити так, як вона вважає за потрібне. Якщо вона справді кохає цього чоловіка — то чому б не погодитися на його пропозицію руки і серця? Інвалідний візок — не вирок! Та хіба для справжніх почуттів існують перешкоди, які неможливо подолати?
Що би Ви порадили героїні?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поділіться з друзями! Більше людей — більше думок!
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Свекруха мене, як невістку, відразу не сприйняла. Затялась, сказала, що навіть на наше весілля не прийде. Слова свого дотримала. В ту суботу, коли ми з чоловіком побрались, вона пішла копати картоплю
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Жіноча помста – річ цікава. Чому? Ви тільки почитайте, що моя подруга Танька вчудила!
Короткий психологічний тест, який відкриє Вам очі на власну особистість
Замість пояснень Ігор почув, що дружина подає на розлучення! І це після всього, що між ними було
Пропустила весілля дітей, бо заробляла їм на життя. А вони мені ще й як віддячили
Весілля мого сина не забуде ніхто. На ньому розкрилося дві страшні таємниці
“Олю, ти така класна!” – із захопленням сказала подруга. “Так, я знаю”, – відповіла впевнено
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
Та хіба так можна – проміняти ювілей рідної матері на вечірку з друзями?Я ще за місяць до свята попередила сина з невісткою. А вони сидять у телефонах, голови не підіймають – тільки кивають у відповідь
Все, що вам потрібно знати про відносини з дівчиною, яка довгий час була самотня
10 українських зимових казок, які варто прочитати дітям
10 ознак того, що ваш хлопець і ваші відносини роблять вас нещасною
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Свекруха вперше вирішила зробити подарунок своїй онучці на її 10-річчя. Вона поштою надіслала пакунок
