Нещодавно їздила до Києва по роботі. У нашої фірми колись в столиці була невеличка філія, але відколи розпочалася повномасштабна війна, вона припинила своє існування. Як каже наше керівництво: “Стало надто небезпечно і дорого”.
Мені доручили важливу місію – перевезти усе устаткування, яке залишилося у київському офісі. Для мене найняли навіть персонального водія, який мав мені у всьому допомагати.
Ми вирушили в подорож. Усю дорогу до столиці я міцно спала, мабуть, на мене так вплинуло хвилювання з приводу завдання, яке мені треба було виконати, але, дякувати Богу, все минуло добре.
Ми з Віталієм завантажили усю техніку, закрили договір з орендодавцем і з чистим сумлінням могли повертатися додому.
Я їхала, спершись головою до вікна і дивилася на красиві золоті поля, блакитне небо, зелені лани. Я завжди знала, що Україна – це найпрекрасніше місце на всій Земній кулі, але не розуміла, чому комусь бракує нахабності і цинічності для того, щоб пробувати у нас забрати те, чим Бог наділив…
Я занурилася у свої роздуми, все міркувала, як житиму далі, як даватиму раду з мріями і планами про столичну кар’єру, які так і не стали реальністю.
Ми з’їхали з траси і повернули в напрямку кількох невеличких сіл на Київщині. Проїжджали поля – там я і побачила жінок, які мене надихнули… Вперше за час війни…
То були звичайні бабусі, які спокійно поралися у своїх городах. Попри все… Попри ракети, які пролітають над головами, попри шалений страх… Не за себе, а за майбутнє своїх дітей та онуків.
Вони доглядають свої саджанці, поливають, прополюють грядки. Невтомна і важка праця не робить їх дратівливими чи сердитими – зовсім навпаки! Вони привітно усміхаються кожному, хто минає їхню хату, радісно махають рукою, коли хтось йде по той бік плота.
Ось вона – сила України! В таких людях, які хоч і бояться, але не опускають рук, намагаючись зберігати у серці віру, яка може рухати гори.
Тоді я зрозуміла – треба вчитися приймати життя таким, яке воно є, насолоджуючись кожною хвилиною, бо в цьому наша сила і мужність. В цьому наша боротьба за рідну землю.
Чи сподобалася Вам історія?
Напишіть нам у коментарях
Фото з відкритих джерел
