Їхали вчора з Київщини назад до Львова. І я всю дорогу то там, то там бачила їх…

Нещодавно їздила до Києва по роботі. У нашої фірми колись в столиці була невеличка філія, але відколи розпочалася повномасштабна війна, вона припинила своє існування. Як каже наше керівництво: “Стало надто небезпечно і дорого”. 

Мені доручили важливу місію – перевезти усе устаткування, яке залишилося у київському офісі. Для мене найняли навіть персонального водія, який мав мені у всьому допомагати. 

Ми вирушили в подорож. Усю дорогу до столиці я міцно спала, мабуть, на мене так вплинуло хвилювання з приводу завдання, яке мені треба було виконати, але, дякувати Богу, все минуло добре. 

Ми з Віталієм завантажили усю техніку, закрили договір з орендодавцем і з чистим сумлінням могли повертатися додому. 

Я їхала, спершись головою до вікна і дивилася на красиві золоті поля, блакитне небо, зелені лани. Я завжди знала, що Україна – це найпрекрасніше місце на всій Земній кулі, але не розуміла, чому комусь бракує нахабності і цинічності для того, щоб пробувати у нас забрати те, чим Бог наділив…

Я занурилася у свої роздуми, все міркувала, як житиму далі, як даватиму раду з мріями і планами про столичну кар’єру, які так і не стали реальністю. 

Ми з’їхали з траси і повернули в напрямку кількох невеличких сіл на Київщині. Проїжджали поля – там я і побачила жінок, які мене надихнули… Вперше за час війни…

То були звичайні бабусі, які спокійно поралися у своїх городах. Попри все… Попри ракети, які пролітають над головами, попри шалений страх… Не за себе, а за майбутнє своїх дітей та онуків. 

Вони доглядають свої саджанці, поливають, прополюють грядки. Невтомна і важка праця не робить їх дратівливими чи сердитими – зовсім навпаки! Вони привітно усміхаються кожному, хто минає їхню хату, радісно махають рукою, коли хтось йде по той бік плота. 

Ось вона – сила України! В таких людях, які хоч і бояться, але не опускають рук, намагаючись зберігати у серці віру, яка може рухати гори. 

Тоді я зрозуміла – треба вчитися приймати життя таким, яке воно є, насолоджуючись кожною хвилиною, бо в цьому наша сила і мужність. В цьому наша боротьба за рідну землю. 

Чи сподобалася Вам історія? 

Напишіть нам у коментарях

Фото з відкритих джерел

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

SofiaP
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector