Дата народження в паспорті нічого не означає, адже чоловіка можна судити тільки за його вчинки!
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Для того, аби зрозуміти чи чоловік самодостатній взагалі не потрібно питати про його вік, адже він взагалі нічого не знає. Тільки вчинки, слова та думки є справжнім показником того наскільки це чоловік хороший, чи готовий він до серйозних стосунків та до створення сім’ї.
На жаль, дуже багато жінок витрачає свій час на те, аби перевиховати хлопчика у прекрасного мужчину з досвідом та широким кругозором, але ніхто не знає як все буде розвиватися і чи не витратите ви даремно час та сили.
Що б не обпектися на такій ситуації потрібно вміти відрізняти мужчину від справжнього чоловіка, а у цьому допоможуть цих 9 порад:
1. Хлопчики уникають незручних розмов, а чоловіки знають, як заявити про свої потреби.
Буває ж, що навіть у дуже милих стосунках часто розпалюється сварка через дрібниці. Ось тут, потрібно закцентувати свою увагу на тому, що тільки хлопчики ніколи не будуть йти на діалог для розв’язання тієї проблеми, а зрілий мужчина сам запропонує поговорити та відразу з’ясувати стосунки.
2. Хлопчикам потрібен тільки секс. А чоловіки вкладають час і енергію в правильну жінку.
З приходом правильного розуму до чоловіка вони розуміють, що для них важливо бути у парі з правильною жінкою, яка зможе подарувати їм свою щирість, тепло та комфорт. Тому, навіть і не надійтеся на те, що хлопчик буде радіти банальним прогулянкам з вами та зустрічам в кафе без зайвих доторкань та тому подібного.
3. Хлопчики будуть постійно мазати ваші вуха медом і жадати тільки інтиму, а справжній чоловік хотітиме бачити вашу посмішку і робитиме для вас безліч щирих компліментів.
Повірте, що ви і самі відчуєте та зможете відрізнити щирі слова від простого хтивого бажання. Зрілий чоловік знає ціну своїм словам та просто так не буде розкидатися ними.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
4. Хлопчики не мають серйозних планів на майбутнє та живуть одним днем, а ось чоловік знає чого він хоче від життя і щодня робить до своєї мрії мінімум один крок.
Справжній чоловік знає, що на його плечах лежить величезна відповідальність не тільки за нього, але й за його майбутню сім’ю, до якої він прагне, а ось хлопчик боїться відповідальності і живе тільки у своє задоволення.
5. Хлопчики бояться розумних жінок, а чоловіки знаходять в них свою мотивацію.
Якщо хлопець не впевнений в рівні свого інтелекту, він не стане заводити стосунки з розумною дівчиною. Він залишиться в своїй зоні комфорту, в той час як зрілий чоловік захоче пройти через це випробування.
6. Хлопчики дають порожні обіцянки, а чоловіки не кидають слів на вітер.
Хлопчик з першого дня буде говорити про свою пристрасть та любов до вас, а ось чоловік не скаже ні слова про почуття, поки не переконається в них.
7. Хлопчики уникають будь-якої можливості бути у програші. Чоловіки ж дивляться своїм страхам в обличчя і перемагають їх.
Так, насправді ніхто не хоче бути аутсайдером, бо це не приємно і морально важко. Проте, справжній чоловік прагне до досконалості у всьому і хоче перебороти та допрацювати свої слабкі сторони, а хлопчик – просто втікає від цього.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
8. Хлопчики не розставляють пріоритетів. Чоловік знає, що дійсно є важливим для нього, тому завжди ставить вас на перше місце.
Для чоловіка, який вже є самодостатнім нічого не потрібно, окрім щасливої сім’ї. Тому, він буде проводити увесь свій вільний час з вами.
9. Хлопчики тягнуть вас на дно, а чоловіки підбадьорюють і підтримують.
Хлопчикам не вигідно, аби біля них була розумна жінка, яка може оперувати ситуаціє, тому вони просто жадають затягнути свою жінку у свою ж прірву. Розумний та дорослий мужчина точно знає, що хоче бачити біля себе жінку, яка з легкістю розвивається у своїй улюбленій сфері.
А як ви відрізняєте гідного чоловіка з-між інших?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
– Ти серйозно купив квиток на ті числа зі сну? – Купив. А що? – Нічого. Просто смішно, що ти називав мене дурепою за гороскопи. Максим поклав телефон на стіл і мовчки показав фото екрана.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
– Це хто в тебе, Галино Іванівно, пакети тягає? Нова доглядальниця? – Це моя онука. – Онука? Та не сміши. Твого сина ти двадцять років людям “вигнала”. Тепер і онука знайшлася?
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
