ЖИТТЯ

У той нещасливий день я пішов з сином Микитою в поліклініку. Ось тут прийшов час дивуватися

Я купила печиво до чаю і пішла до коханки чоловіка додому. Визнаю, у чоловіка хороший смак на жінок

 Шкода тільки, що молодість я витратила на забезпечення сім’ї, яка в підсумку кинула мене. Але це не важливо. Адже зараз я щаслива!

Проводжати вийшли і сусіди, точнісінько така ж літня пара. Прощаються, ну дай бог навесні побачимося – а ні, так там зустрінемося. Приємно так на них дивитися

Я не люблю, коли в під’їзді котами смердить, а тут вся ця концентрація на однокімнатну квартиру

Василина наpoдила гарну й здорову дівчинку. Але сама підвестися з ліжка не змогла: лiкарі не помилилися

Як вижила в наступні п’ять років, просто не знаю. І розумію: навіть розлучитися з життям не можна – нікому не потрібні мої діти

Я прийшла додому і подивилася на себе в дзеркало. Довелося дивитися на себе об’єктивно. У дзеркалі була не молода красуня, яку хотілося б побачити, а жінка близько 40 років

Маленька тепла долонька торкнулася щоки Владислава. Дійсно або йому здалося, ніби він побачив сонячне світло

Ти дуже терпляча, інша б віддала мене назад в дитбудинок, чого я і хотів. Я думав, що рідна мама за мною повернеться