Як хочеться мати суперздібність бачити людей наскрізь. Так точно можна було б дізнатися, від кого чекати зради чи підлості, кого остерігатися, щоб зберегти своє серце цілим і неушкодженим.
Думаєте це неможливо? Та чому ж… Недарма кажуть, що на злодію шапка горить. От і потенційні зрадники поводять себе по-особливому…
Чи часто Ви чуєте від своєї коханої людини фрази: “Я не міг інакше, так просто обставини склалися. Ти ж повинна мене зрозуміти”, “Я би тебе захистив, але вона ж моя мама – якось ніяково суперечити їй”, “А що такого? Нічого поганого ж не сталося. Ти просто перебільшуєш”?
Знайомо? Так, це усім відома позиція: “Я хороший – Ти погана”. Чоловік, який з самого початку стосунків навчився перекладати відповідальність і провину на Вас – ніколи не стане міцним плечем опори та підтримки.
Будьте готові, що від такої людини Ви ніколи не почуєте слова “вибач”. Що б не сталося, як би не складалися обставини – Ваш обранець ніколи не визнає своєї провини. Завжди знаходитимуться сотні “але”, які виправдовуватимуть його ганебну поведінку.
Забув привітати Вас з Днем народження? Готуйтеся почути у відповідь на справедливі звинувачення щось на кшталт:
– Ну, ти сама в цьому винна! Не треба було мене за тиждень до цього роботою навантажувати. То може, я б і не забув.
Існує повчальна легенда про те, як в маленьке село прийшла війна. 800 мужніх воїнів взяли до рук зброю і пішли захищати рідні землі. 80 злякалися і сховалися поміж жінками, дітьми та старенькими.
Настав світлий день перемоги! Військо повернулося до рідних країв. От і стало усім все ясно – хто ж свій, а хто зрадник.
Почали тих 80 судити. 77 із них вигадали собі сотню виправдань, мовляв, діти у них іще маленькі, батьки вже надто старенькі, здоров’я не те, щоб до зброї братися…
Лише 3 вистачило мужності зізнатися у своїй слабкодухості.
– Нам просто стало страшно. Ми боялися померти. Жити хотілося…
Як гадаєте, хто отримав прощення?
Очевидно – ті 3 сміливці, які визнали свою провину перед всім народом села, покірно схиливши голову перед власною слабкістю.
Хто шукає собі виправдання, той губить своє сумління. Воно припадає пилом і більше не провадить людину, бо просто не здатне до неї достукатися. Голос у голові підказує їй: “Ти завжди права, а слова вибач просто не існує”.
Від такої людини не треба чекати нічого, окрім зради чи підстави – тихої і неочікуваної, як ніж в спину. Пробачати таким не варто, бо прощення потрібно дарувати лише тому, хто дійсно його потребує.
Чи погоджуєтеся Ви з автором статті?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поділіться з друзями
