Наталя Василівна чекала на візит сина, з яким віднедавна вони живуть по-сусідству. Він купив для матері однокімнатну квартиру неподалік.
За професією Кирило був юристом. Кар’єрний ріст хлопця був успішним, а от в особистому житті йому не щастило.
Син зайшов до матері в дім, де пахло його свіжим улюбленим вівсяним печивом. Наталя Василівна зустрічала Кирила обіймами, а тим часом за їхньою спиною з квартири вислизнула незнайома дівчина, яка встигла на ходу привітатися з хлопцем.
– Мамо, а в тебе не надто молоді подруги? – здивувався син.
– Це ж ти мені прибиральницю найняв, – відказала мама.
– Точно, я й забув. Виходить, що мені літніх жінок присилають, а тобі молодих красунь. Нема справедливості. І як вона справляється зі своїми обов’язками?
– Дівчинка дуже старанна. До її роботи не придерешся. Може домовитися, щоб вона і в тебе лад навела?
– Краще не треба, бо ти одразу сватати мене почнеш. Я тебе добре знаю.
– А тебе спробуй посватати. Ти ж після невдалого досвіду перебірливим став. Та до цієї дівчини рекомендую придивитися.
– Не знаю, чи вартує. Адже справді хороша дівчина не працювала б прибиральницею. Вона молода і повна сил, хіба кращої роботи не можна знайти?
Наталія Василівна прискіпливо подивилася на сина з ноткою осуду.
– Як ти можеш таке говорити? Спочатку треба з людиною познайомитися, щоб якісь висновки робити. Каріна розповіла мені, що вчиться в університеті на бюджеті. Вона й стипендію підвищену отримує, але хоче мати власні гроші. От і підробляє, щоб матері було легше. Тим паче у неї є молодша сестра.
Кирило не знав, що відповісти. Він розумів, що мама має рацію. Зрештою, дівчина йому видалася дуже вродливою, тому він не міг поєднати її зовнішність з родом діяльності.
Після цього хлопець кожної середи приходив в гості до Наталі Василівни, щоб вкотре подивитися на Каріну. Він помітив, що вона справді вправна й моторна. Свою роботу дівчина виконувала майстерно і дуже швидко.
Якось матір запросила свою прибиральницю приєднатися до них за стіл. Вона саме зарила чаю. Після недовгих вмовлянь, Каріна погодилася. Кирило зачаровано дивився на її темне волосся, витончену фігуру й незабутні зелені очі.
– Якщо ви вчитеся на юридичному, то чому не шукаєте підробіток за спеціальністю? – поцікавився Кирило.
– Мабуть, у мене недостатньо знань, а це робота відповідальна. Тим паче я багато вчуся, а це доволі пасивне заняття. Саме тому фізична активність зайвою не буде. От я і знайшла варіант, який мені підходить.
– Все правильно, – підтакувала Наталя Василівна. – Будь-якої роботи не потрібно соромитися.
Зрештою, Каріна допила чай і ввічливо попрощалася. Мати спостерігала за сином, якому дівчина очевидно припала до душі.
Такі посиденьки стали традиційними кожної середи. Вони втрьох сідали за стіл і говорили про все на світі.
Якось Наталя Василівна запитала в Кирила:
– Може годі чаювати у мене вдома? Запроси Каріну на побачення!
– Мамо, припини. Я себе незручно почуваю.
– Жодних відмовок, – наказала мама.
Проте наступного тижня на чергове прибирання до Наталі Василівни прийшла інша жінка. Кирило засмутився настільки, що навіть відмовився від чаю.
Та через декілька тижнів Каріна повернулася. Виявляється, що вона їздила в гості додому. З цього привожу Наталя Василівна накрила розкішний стіл.
– А у вас якесь свято? – поцікавилася дівчина.
– Днями у мене було день народження. Сусіди приходили в гості, але ще багато страв залишилося, тому треба доїдати.
– Оце так співпадіння! У мене теж позавчора був день народження.
– Тоді я хочу запросити вас обох в ресторан, – раптом випалив Кирило.
– Я б дуже хотіла піти, але у мене щось із серцем проблеми. Краще ви вдвох… – хитро усміхнулася Наталя Василівна.
Після цього між Каріною й Кирилом закрутилися стосунки, які переросли у міцний та щасливий союз.
Чи потрібно довіряти своєму першому враженню?
