Я завжди хотіла для своєї сім’ї лише кращого. І прийняла для себе та інших нелегке рішення. Їхати працювати в Італію. Я не думала, що проведу там цілих 10 років. Останніми місяцями я вже не могла дочекатися, як сяду за один стіл зі своїми дітьми й онуками.
Коли я повернулась, то мене спіткало важке випробування. Чоловік пішов на той світ. Ми й так не встигали побути разом, а тепер хіба що зустрінемось на небесах. Діти стали якимись байдужими до мене. Я розумію, що в кожного своя сім’я і турботи, але ж я їхня рідна мати.
У мене якраз перед різдвяними святами День народження. Того року був ювілей. Я мріяла, що запрошу всіх близьких і ми як колись будемо говорити про все, що сталося за моєї відсутності.
Але ніхто не прийшов. Я старалася, готувала, думала, що всі прийдуть. А в результаті плакала над старим фотоальбомом. Гірко мені було з того. Виходить я тут стала зовсім самотньою.
Ще я планувала, щоб діти з внуками зустрічали Новий рік у мене. А на Різдво я б поїхала до когось в гості. Сказала про ті ідеї дітям, а вони лише знизали плечима.
Їх у мене троє. Дві дочки й син. Доньки пояснили, що в них традиція святкувати Новий рік на якомусь відпочинку. А син довго думав, а потім зізнався, що вони вже зібралися до батьків дружини.
– Невже я більше їм непотрібна? – дивувалась я. – Ще недавно усі до мене писали, дзвонили й питали як справи. А тепер навіть уважити не хочуть. Не навідують мене. Бо що, я маю прийти до них з передачею, тоді вони мене помітять?
Минув Святвечір, Різдво. З дітей навіть ніхто не привітав зі святами. А мені то що. Теж дзвонити не стала. Не хотіла псувати їм настрій своїми претензіями. Прикро на душі.
Я пригадала сеньйору у якої працювала. Жінці тоді було 87 років. Але на зимові свята кожного року до неї приїжджали усі. Від дорослих до дітей і не було такого поняття “зайнятий” чи “іду десь інше”. Вони провідували стареньку від щирого серця. За це я сильно їх поважаю.
Ще я готувала у такі дні святковий стіл. Я старалася, щоб все було смачно. Вони хвалили мене. І мріяла, що колись так само наготую для своїх. Та я тепер нікому непотрібна. Хоч бери й повертайся. Там більше будуть раді мене бачити.
Сподіваюся не доведеться чекати, коли мені так само виповниться 87, щоб вони захотіли до мене прийти, поговорити. Та і чи доживу. Дуже хочеться, щоб все повернулось як колись. Коли діти просили у мене порад, коли вечорами ділились секретами. Я любила готувати всім какао і ми разом дивилися фільм. Невже їхнє відношення так і залишиться холодним? Адже всі ті роки я висилала їм гроші, щоб вони краще жили.
Що порадите робити?
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
10 речей, які дратують кожен знак зодіаку. Ну прямо з мене списано:
Забутий рецепт чудодійного засобу від варикозного розширення судин
Приколи українською. Картинки та жарти на будь-який смак
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Манікюр на Новий рік 2020: фото робіт та тематичні ідеї новорічного манікюру
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
Досі не можу повірити, що таке дійсно існує! Добірка 19 фото, після перегляду яких виникає одне питання – невже це правда, а не фотошоп?
Чому розумним людям складніше знайти кохання
7 прихованих послань долі, на які варто звернути увагу кожному
15 цуценят, які вкрадуть ваше серце, щоб наповнити його світлом і любов’ю
