Нещодавно сестра покликала мене до себе додому, посидіти, випити чаю, поспілкуватись
У Наді є сім’я. Вона вже давно одружена, має трьох дітей. Три тижні тому відсвяткувала свій 35 день народження.
У мене є ще брат та три сестри. Брата звати Богдан, йому 32. Мені 28 років. А двом молодшим сестрам по 26 років. Вони двійнятка.
Сім’я у нас доволі велика. Кожен має свої турботи, навіть не завжди виходить зустрітися.
Тому запрошення сестри я з радістю прийняла. Я завжди, коли їздила до Наді в гості везла солодощі, іграшки для дітей. Дуже люблю своїх племінників і стараюсь їх балувати. Та от останнім часом у мене трохи туго з фінансами, відкладаю на покупку квартири, кожну копійку бережу. Цього разу, ідучи до сестри взяла з собою лише кілограм яблук.
Усі зустріли мене привітно, почали обійматись, та вони чекали, що я привезу різні смаколики та забавки. На столі стояла пуста тарілка і лопатка для торта.
А я простягла пакет з яблуками.
Захоплення дітей відразу кудись зникло, вони навіть не подивились на ті яблука, пішли у свої кімнати.
Надя теж почала дивитись на мене скоса, сказала, що я жадібна.
– Навіщо ти взагалі тоді приїхала? – сказала вона.
– Розумієш, у мене зараз не дуже добре з фінансами, тому такі гостинці…
Я спершу почала виправдовуватись, а потім відчула дику образу. Отже, сестра і її діти чекають мене лише заради власної вигоди?
Я пішла звідти, без чаювання і розмов.
Досі переживаю чи зможу спілкуватись із сестрою і надалі..
Чи добре вчинила Надя з сестрою?
