Як це ти поїла в їдальні? А мені що робити? В холодильнику, хоч шаром коти, – каже мені Степан, який весь день вилежувався на дивані. – А ти мені хоч сто гривень дав? З чого я приготую? – Ти жінка, і повинна з нічого приготувати шедевр. – Ага, розігналася. Поки Степану давав тато гроші, він якось виживав, але одного дня все закінчилося

Нещодавно я почала жити зі своїм хлопцем Степаном. Чесно кажучи, це не була моя ініціатива, просто оренда попереднього житла закінчувалася. Тому Степан одного дня запропонував з’їхатися. Часто ображався на мене, що я його не люблю, бо не хочу жити разом. Мовляв, якщо мені легше з незнайомими людьми під одним дахом ночувати, а не з ним, то краще б ми розійшлися і все. Я не витримала таких постійних докорів та все-таки погодилася. 

Однак, це була моя найбільша помилка. Тоді Степан звільнився з роботи, тому часто просив гроші у друзів та батьків. Бувало, що вся моя зарплата йшла на квартиру та комунальні послуги, ледь вистачало на продукти. Але згодом я побачила, що хлопцю так зручно жити – навіщо надривати спину, коли татко може дати декілька тисяч гривень чи привезти додому дорогі продукти. Тому щоразу я чула нові відмовки – там зарплата маленька, там графік нестабільний, а тут взагалі досвіду мало. Хоча я звикла сама себе забезпечувати ще з 18 років, аде переїхала до міста на навчання, а Степан місцевий.

Думала, що раз він не хоче працювати, то, можливо, буде мені допомагати по господарстві? Ну я ж втомлююся на роботі, приходжу пізно та не маю сил готувати та прибирати. Але й тут я помилялася. Ледь не щодня мене зустрічав порожній холодильник, брудний посуд та ще багато справ по дому. А Степан грав у приставку чи дивився телевізор на дивані. А біля будинку декілька днів тому відкрили нову їдальню й ціни там були досить адекватні, тому після роботи я йшла туди. За домашній борщик, котлетку та салат я платила 30 гривень. А зранку забіжу, куплю каву та свіжу булочку та хутчіше до офісу. Вже всі кухарі та офіціанти мене знали особисто. До речі, там готують досить смачно і я часто прошу добавки. 

Я вже помалу почала шукати собі нове житло, адже не могла більше терпіти такого неробу. Як далі жити разом? Він жодного разу не зустрів мене з роботи, не приготував вечерю. Про пошуки роботи я вже мовчу, адже не хочу знову чути порожні обіцянки. Нема сенсу далі продовжувати такі стосунки, якщо мене не поважають. Тому одного дня просто попрощалася, зібрала всі свої речі та переїхала геть. Степан обіцяв змінитися та казав, що обов’язково знайде роботу – лиш би я залишилася. Знаю, що насправді боїться втратити не мене, а гроші. Я ж його забезпечувала! Однак, піти від нього – найкращий варіант. Не вірю, що такі люди, які він, можуть змінитися. 

Тепер, коли я чую від знайомого друга таке виправдання, як “там мала зарплата / погані умови / далеко їхати” то зразу ставлю крапку на такому “чоловікові”. Знаю жінок, які ходять на другу роботу або працюють декілька змін поспіль, лиш би принести додому зайву копійку. Не розумію дівчат, які готові терпіти це все. Навіть придумала спеціальний термін для таких чоловіків – “Синдром Степана”, на честь колишнього. Тому, любі дівчатка, якщо ви побачили такого хлопця, як Степан, то хутчіше тікайте геть. Нічого доброго від них не дочекаєшся, хіба на Попелюшку перетворишся! Не обманювати себе марними сподіваннями, що він зміниться. 

Ви породжуєтеся з думкою дівчини? Чи зустрічали ви колись таких чоловіків? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector